Делімарський Юрій Костянтинович

Делімарський Юрій Костянтинович ( нар. 23 квітня (6 травня) 1904(19040506), с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області — 2 червня 1990, м. Київ) — український хімік, академік АН УРСР, заслужений діяч наук УРСР, директор Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України (1960—1973).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делімарський.

Юрій Костянтинович Делімарський
Ім'я при народженні	Делімарський Юрій Костянтинович
Народився	23 квітня (6 травня) 1904(1904-05-06) Краснопілка, Російська імперія
Помер	2 червня 1990(1990-06-02) (86 років) Київ, СРСР
Національність	українець
Діяльність	Академік АН України (з 1957)
Відомий завдяки	хімік
Членство	НАНУ
Нагороди	Золота медаль АН СРСР ім. Д.І. Менделєєва / 1980

Наукові відкриття

Основні дослідження Делімарського — в галузі хімії та електрохімії розплавлених солей. Делімарський розробив фізикохімічні основи електролізу розплавів для одержування й рафінування багатьох металів. Відкрив явище електролітичного перенесення металів з катода на анод.

Делімарський — автор понад 800 наукових робіт, серед них 21 монографія, 83 винаходи.

Нагороди

Нагороджений Золотою медаллю АН СРСР ім. Д. І. Менделєєва (1979), орденами Трудового Червоного Прапора, Знаком Пошани, орденом Жовтневої революції (1984).

Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1988).

Заслужений діяч науки УРСР (1974).

Лауреат премії НАН України імені Л. В. Писаржевського за цикл робіт у галузі дослідження кінетики і механізму електродних реакцій^[1].

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка Делімарському Ю.В.

На будівлі ЗОШ № 4 у місті Бар Вінницької області, де у 1913—1922 роках навчався Ю. К. Делімарський, встановлено стелу з його барельєфом (автор Михайло Площанський)^[2].

Твори

• Электрохимия расплавленных солей. M. — 1960 (у співавторстві);
• Электролитическое рафинирование тяжелых металлов в ионных расплавах. М. — 1975 (у співавторстві);
• Электрохимия ионных расплавов. — М., 1978.