Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дементьєв Єгор Вікторович

український велогонщик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Дементьєв Єгор Вікторович
Remove ads

Єго́р Ві́кторович Деме́нтьєв (нар. 12 березня 1987, Кременчук[1]) — український велогонщик, п'ятиразовий чемпіон та призер літніх Паралімпійських ігор. Повний кавалер ордена «За заслуги».

Дементьєв Єгор Вікторович
Thumb
Єгор Дементьєв, 2016
Єгор Дементьєв, 2016
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство Україна 
Народження12 березня 1987(1987-03-12) (38 років)
Кременчук
Спорт
КраїнаУкраїна
Вид спортуВелоспорт
КомандаISD-Jorbi Continental Teamd, ISD-Jorbi Continental Teamd і Team Novakd 
Нагороди
орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Більше інформації Спортивні медалі, Представник Україна ...
 Дементьєв Єгор Вікторович у Вікісховищі 
Remove ads

Біографія

Народився 12 березня 1987. Єгор навчався спочатку в школі «Ада», а потім «Надії України». Після школи вступив до спеціалізованого училища з велосипедного спорту в Харкові, а потім КУЕІТУ, на програміста.[2]

Спортивна кар'єра

Узагальнити
Перспектива

Велосипедним спортом займається з 10 років. У віці 14 років здобув призове місце на змаганнях на приз газети «Вечірній Харків».[2]

З 2007 року перейшов до клубу Спортклуб «ІСД», до цього відвідував Кременчуцьку ДЮСШ «Аванград». Основним тренером, що готує Єгора до стартів є і залишається Роман Радченко. Також тренує сина його батько Віктор Петрович.

До того як потрапити у паралімпійський спорт, добився великих успіхів у звичайному. У 2009 році став чемпіоном України серед гонщиків до 23 років у груповій гонці. Були й міжнародні змагання, де я займав призові місця. Потім з'явилася можливість кваліфікуватися у паралімпійському спорті. У 2011 році на Чемпіонаті Світу в Італії я зайняв 3 місце.[2]

2011 року Єгор потрапив у ДТП: у Донецьку його збив автомобіль. У результаті отримав компресійний перелом хребта. Єгор провів у ліжку чотири місяці. Це поставило під загрозу його подальшу спортивну кар'єру.[2]

Лікарі заборонили вставати. Це було дуже непросто. Я вдячний дружині, тренеру, батьку за те, що вони вилікували мене, допомогли стати на ноги. Тоді я сумнівався, що зможу поїхати на Паралімпіаду.[2]

Йому вдалося досить швидко реабілітуватися після травми. Вже у листопаді 2011 року Єгор повернувся до спорту: почав тренуватися у Криму, успішно виступив на міжнародних змаганнях серед паралімпійців у Лос-Анджелесі, де завоював золото, а потім показав гарні результати на турнірі зі здорового велоспорту.[2]

Паралімпіада 2012

На Паралімпіаді 2012 у Лондоні Єгор виступав у чотирьох дисциплінах: дві трекові та дві шосейні, і завоював дві золоті медалі[3].

Змагання для дебютанта ігор Єгора Дементьєва почалися з індивідуальної гонки на час. Чоловікам у нозології С4-5 належало проїхати 1 км. Стартували спортсмени по одному, і час, показаний у заїзді, заносилося до підсумкового протоколу. Таким чином, результат потрібно було показати з першої спроби. Всього стартували 22 гонщика. Єгор, показавши час 1:09.558, фінішував восьмим. Перемога ж у цьому виді дісталася іспанському спортсмену Альфонсо Кабелло, який відновив світовий рекорд (1:05.947).[4][5]

Єгор Дементьєв виступив у своїй другій гонці на треці індивідуальному персьюті[6] Право виступити у денний кваліфікації отримали тільки 12 найкращих гонщиків планети. На кону — всього чотири путівки у фінал. Єгору в заключному заїзді випало змагатися з 33-річним австралійцем Майклом Галлахером, паралімпійським чемпіон Пекіна 2008, володаром світового та паралімпійського рекордів у класі С-5. Єгор замкнув четвірку фіналістів, фінішувавши з черговим особистим рекордом. Бронзовий фінал Єгор проїхав ще стрімкіше, ніж у кваліфікації. Однак для медалі цього не вистачило: китаєць Лю фінішував на п'ять секунд швидше.[7][8]

Першу золоту паралімпійську медаль Дементьєв виграв 5 вересня в індивідуальній гонці у категорії С5, подолавши дистанцію 24 км за 32 хв 12,98 сек.[9] Змагання проходили на гоночній трасі Брендс-Хетч графстві Кент. Дементьєв стартував одним з останніх. Перше коло (8 км) він пройшов з другим результатом, поступившись китайцю Лю Ціньяню. Однак на останньому колі українець фінішував з першим часом. Результат Дементьєва — 32:12.98. Китаєць — другий, з відставанням трохи більше восьми секунд (32:21.03). На третьому місці австралієць Галлахер, що показав час 33:12.03.[10]

У шосейної груповій гонці на 80 км (10 кіл по 8 км) між спортсменами йшла запекла боротьба за першість. Єгор приїхав першим, показавши час 1:00 55,38 хвилин.[11] У середині дистанції бразилець Соеліто Гор зробив спробу втекти. Його перевага на 5-у і 6-у колах доходила до 45-50 секунд. На передостанньому колі бразильця атакувала група з 12-ти гонщиків, у якій працював Дементьєв. І вже на проміжній відсічці сьомого кола група поглинула утікача. Фінішував Єгор наодинці з 10-секундною перевагою над китайцем Лю Ціньянем. Бронзову медаль завоював італієць Мікеле Піттаколо, 42-річний спортсмен, який виступає у категорії С4. Італієць зумів виграти фінішний спринт у двох бразильських велогонщиків.[1]

Чемпіонат світу 2013

На Чемпіонаті світу з велоспорту, що проходив у місті Бьє-Комю (Канада) Єгор Дементьєв став чемпіоном в індивідуальній гонці на час. У перший день 30 серпня кременчужанин Єгор в індивідуальній гонці на час (дистанція 25,9 км) у категорії С5, у якій взяли участь 16 гонщиків, виграв золоту медаль. Українець фінішував з результатом 34:47.88. Другим перетнув фініш італієць Андреа Тарлао, відставши від Єгора на 36 секунд (результат 35:23.61). Бронзовим призером став Елістар Доногью з Австралії (35:36.03).[12]

1 вересня Дементьєв завершив виступ на чемпіонаті світу з шосе, зайнявши четверте місце у груповій гонці у категорії С5. Перегони протяжністю 80 км налічували 7 кіл, у яких найкращим став австралієць Майкл Галлагер, що подолав дистанцію за 2:00:18. Італієць Ботоссо, поступившись 37 секундами, став другим. А ось долю «бронзи» визначив фотофініш, оскільки відразу три гонщики фінішували одночасно через 1 хвилину і 18 секунд після переможця. І у цій міні-групі був Єгор Дементьєв. Третім став Алістер Доногью, Єгор — четвертий, Кедріч Раммасамі з Франції — п'ятий.[13]

Паралімпіада 2020

У серпні 2021 року на Літніх паралімпійських іграх 2020 Дементьєв виборов срібну медаль на роздільній шосейній гонці (клас С5)[14].

Remove ads

Сім'я

Батько — Дементьєв Віктор Петрович, спортсмен, чемпіон України, заслужений тренер України; дружина — Наталія[2], дочка — Марія (2013.01.03)[15]

Виступи і нагороди

Remove ads

Державні нагороди

  • Орден Ярослава Мудрого V ст. (18 вересня 2024) за досягнення високих спортивних результатів на ХVІІ літніх Паралімпійських іграх у місті Парижі (Французька Республіка), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[19]
  • Орден «За заслуги» I ст. (16 вересня 2021) за значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, досягнення високих спортивних результатів на XVI літніх Паралімпійських іграх у місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[20]
  • Орден «За заслуги» II ст. (4 жовтня 2016) за досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[21]
  • Орден «За заслуги» III ст. (17 вересня 2012) за досягнення високих спортивних результатів на XIV літніх Паралімпійських іграх у Лондоні, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[22]
Remove ads

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads