Демечі

Де́мечі — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Малодобронська сільська рада. Населення становить 399 осіб (станом на 2001 рік)^[1][2]. Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 16,3 кілометра^[4] від районного центру.

село Демечі
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Великодобронська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21100050020084563
Основні дані
Населення	399 осіб[1][2]
Поштовий індекс	89464[1]
Телефонний код	+380 0312[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°25′9″ пн. ш. 22°18′36″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	102[3] м
Відстань до обласного центру	16,3[4] км
Відстань до районного центру	16,3[4] км
Місцева влада
Адреса ради	89464, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Мала Добронь, вул. Петефі, 56[1]
Карта
Демечі
Демечі
Мапа

Географія

Село Демечі лежить за 16,3 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 616,8 км^[4].

Присілки

Демичі Перші — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Демечі рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967. Засноване у кінці 20-х років ХХ століття, та заселене переселенцями з гірських районів Подкарпатської Русі.

Демичі Другі — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Демечі рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967. Засноване у кінці 20-х років ХХ століття, та заселене переселенцями з гірських районів Подкарпатської Русі.

Історія

Територія сели століттями знаходився в повіті Сабольч Угорського королівства. На західній території сучасного Демечі в початку 20 століття ділилися землевласники із сусіднього села Есень (Eszeny). Середня частина села була частиною села Тисаагтелек (Tiszaágtelek)

У 20-х роках ХХ століття чехословацька влада заснувала село, щоб послабити місцеву угорську громаду вздовж Тиси. Частина території було болотистою місцевістю, а територія сучасної західної частини села називалася котячим паромом (Macskarév — на угорській мові). На деяких картах Чарондарев (на угорській мові Csarondarév, що в переводі означає Переправа Чаронда) Існував старий хутор, а за переправу через річку Чаронда збирали податок.

Під час Угорського королівства до Тріанону східну піднічну, та південну частину де ще і ліс був на угорській мові називали Dümücső (Dimicső на деяких картах). Якраз ця частина була частиною села Агтелек.

В радянські роки на околиці села геологи виявили джерело термальної лікувальної води, де було збудовано водолікарню. Але насправді ця частина села і раніше була відома як купальня, та знаходилася у володінні села Мала Добронь. На околиці села проходила межа між повітами Сабольч та Берег. На старих картах угорського королівства називалася Лігетке-фурдо (На угорській мові — Ligetke fürdő, що в переводі на український означає лазня (купальня) в парку. В початку 20. століття (1939) власником купальні був Weinberger Vilmos [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.], а сама вода лікувала ревматизм.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210604, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 311 виборців, явка 42,44%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 54,10%, за «Опозиційний блок» — 18,85%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,84%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Андріїв (самовисування) — 40,00%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 32,50%, за Михайла Ващинця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,00%^[6].

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживало 396 осіб, серед них — 202 чоловіки і 194 жінки^[7].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 399^[1][2] осіб. Рідною мовою назвали^[8]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	326	81,70 %
угорська	69	17,29 %
російська	3	0,75 %
циганська	1	0,25 %

Туристичні місця

- територія сучасної західної частини села називалася котячим паромом (Macskarév)

- Чарондарев (на угорській мові Csarondarév, що в переводі означає Переправа Чаронда) Існував старий хутор, а за переправу через річку Чаронда збирали податок.

- джерело термальної лікувальної води

- Ligetke fürdő — власником купальні був Weinberger Vilmos