Демич Юрій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демич.

Юрій Олександрович Демич (рос. Ю́рий Алекса́ндрович Де́мич; * 18 серпня 1948, Магадан, РРФСР, СРСР — 24 грудня 1990, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський російський актор театру, кіно, озвучування. Заслужений артист РРФСР (1982). Лауреат Державної премії СРСР (1978), премії Ленінського комсомолу (1982).

Демич Юрій Олександрович
Народився	18 серпня 1948(1948-08-18)  Магадан, Ольський район, Нижньоамурська областьd, Хабаровський край, РРФСР, СРСР
Помер	24 грудня 1990(1990-12-24) (42 роки)  Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	Самарський академічний театр драми імені Максима Горькогоd
Роки діяльності	1964 — 1990
У шлюбі з	Irina Demichd і Tatyana Lyukshinovad
Діти	Aleksandr Demichd
Батьки	Aleksandr Demichd
IMDb	nm0218459
Нагороди та премії

Життєпис

Народився в акторській родині.

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1971). Працював у Куйбишевському драматичному театрі.

З 1974 р. — актор Великого драматичного театру (Ленінград).

Фільмографія

• «Ні дня без пригод» (1971, Семен Петрович)
• «Одинадцять надій» (1975, Сергій Андрійович Романцев)
• «Там, за горизонтом» (1975, Сергій)
• «Довіра» (1975, Микола II)
• «Легко бути добрим» (1976, Лаврухін)
• «Сімдесят два градуси нижче нуля» (1976, Валерій Нікітін)
• «Мене це не стосується» (1976, Вадим, наречений Регіни)
• «Три веселі зміни» (1977, Павло)
• «Убитий при виконанні» (1977, Дивильковський)
• «Перші радощі» (1977, Кирило Ізвєков)
• «Гарантую життя» (1977, Максим Стрєльцов)
• «Пастка» (1978)
• «Точка відліку» (1979, Григорій Чагін)
• «Незвичайне літо» (1979, Кирило Ізвєков)
• «Коли помер святий Патрік?» (1980)
• «Оголошено розшук...» (1981, Валентин Петрович Сьомін)
• «Всім — спасибі!» (1981, Валентин, актор)
• «Викрадення чародія» (1981, Кін Володимирович)
• «Росія молода» (1981—1982, т/ф, поручик Мєхоношин (5—8 серії)
• «Надія і опора» (1982, Микола Олексійович Курков, голова колгоспу)
• «Смерть на зльоті» (1982, Ігор Олександрович Кримов, вчений, співробітник секретного інституту)
• «Сім годин до загибелі» (1983, Гаркуша)
• «Відлуння далекого вибуху» (1983, Сергій Олександрович Савич)
• «Магістраль» (1983, завідувач відділу транспорту обкому партії Сергій Федорович Колобов)
• «Чокан Валіханов» (1983, Дуров)
• «Прохіндіада, або Біг на місці» (1984, слідчий)
• «Вийти заміж за капітана» (1985, Лядов)
• «Суперниці» (1985, Олександр Андрійович Буланов, жіночий тренер з веслування на байдарках)
• «Прорив» (1986, заст. начальника Ленметрострою Владислав Миколайович Юрасов)
• «Шлях до себе» (1986, Олег Козирєв, каскадер)
• «Везуча людина» (1987, Самсонов)
• «НП районного масштабу» (1988, Околотков, секретар міськкому ВЛКСМ)
• «Воно» (1989, Угрюм-Бурчеєв)
• «Чаша терпіння» (1989, Андрій Володимирович Громов)
• «Духів день» (1990)
• «Оскаженілий автобус» (1990, Георгій Олександрович Матвєєв, консул СРСР в Ізраїлі)
• «Людина з чорної „Волги“» (1990, Олексій В'ячеславович Прошин) та ін.

Знявся в українських фільмах:

• «Родина Коцюбинських» (1970, Юрій Коцюбинський)
• «Ні дня без пригод» (1971, Петрович)
• «Дума про Ковпака» (1973—1976, Мошкін)
• «Посилка для Світлани» (1974, Олександр)

Література

• Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
• Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С.567—570.

Посилання

• https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/1237/works// [Архівовано 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]