Демографія атеїзму

Точну демографічну картину атеїзму важко отримати, оскільки концепції атеїзму різняться в різних культурах та мовах: від активної концепції до пасивної або нерозвиненої.^[1][2] У глобальних дослідженнях кількість людей без релігії зазвичай перевищує кількість людей без віри в богів, духів або інших надприродних істот^[3], а кількість людей, які погоджуються з твердженнями про відсутність віри в божество, як правило, вища ніж кількість людей, які самоідентифікуються як «атеїсти».^[1]

Статистика

За словами соціолога Філа Цукермана, широкі оцінки тих, хто не вірить у божество, коливаються від 500 до 750 мільйонів людей у ​​всьому світі.^[4] За даними огляду соціологів Аріели Кейсар та Юхема Наварро-Рівери, у всьому світі налічується від 450 до 500 мільйонів позитивних атеїстів та агностиків (7 % світового населення), причому найбільше атеїстів у світі в Китаї (200 мільйонів переконані атеїсти)^[5]

Зі світового атеїстичного та нерелігійного населення 76 % проживають в Азії та Тихоокеанському регіоні, тоді як решта проживає в Європі (12 %), Північній Америці (5 %), Латинській Америці та Карибському басейні (4 %), у Африці на південь від Сахари (2 %) та на Близькому Східі та Північній Африці (менше 1 %).^[6] Поширеність атеїзму в Африці та Південній Америці, як правило, опускається нижче 10 %.^[7] Згідно з глобальним дослідженням дослідницького центру Pew 2012 року, присвяченого 230 країнам і територіям, 16 % світового населення не є послідовниками тієї чи іншої релігії, тоді як 84 % належать до релігій^[8]. Крім того, у світовому дослідженні відзначено, що багато нерелігійних людей, до яких належать атеїсти та агностики, все ще мають різні релігійні вірування та практики.^[6]

Особливості

Історичні записи атеїстичної філософії охоплюють кілька тисячоліть. Найперші явища атеїстичних шкіл зустрічаються в індійській думці й існували ще з часів античного індуїзму^[9], найдавнішої релігії у світі^[10][11]. Західний атеїзм сягає своїм корінням у досократичну грецьку філософію, але не став окремим світоглядом до пізнього Просвітництва^[12].

Серед джерел існують розбіжності щодо того, як змінюється атеїстична та релігійна демографія. Відповіді на питання соціологів про нерелігійність можуть свідчити скоріше про заперечення основної місцевої конфесії, а не про те, що опитувані є позитивними атеїстами.^[13] Крім того, самоідентифікація не відповідає автоматичній відсутності переконань. Наприклад, просто відсутність віри в бога з будь-якої причини не означає автоматично, що люди самоідентифікуються як «атеїсти»^[14]. Згідно з міжнародним опитуванням WIN / Gallup 2012 року, кількість атеїстів у всьому світі зростає, а релігійність загалом знижується.^[15]
Однак глобальні дослідження показали, що глобально атеїзм може занепадати через те, що в цілому народжуваність у нерелігійних країнах менша, ніж у релігійних^[1]. Високий рівень народжуваності серед мусульманських народів (за сучасного рівня розвитку медицини, а отже, різкому зниженні смертності) призвів до демографічного вибуху в ісламському світі^[16]. Західна Європа і США мають приблизно однаковий рівень людського розвитку, але через нижчий рівень релігійності країни Західної Європи відстають за показниками народжуваності приблизно на 19%^[17]. Більше того, серед груп населення, які перебувають у подібних соціально-економічних умовах, вищий рівень народжуваності корелює з високим рівнем релігійності, особливо коли релігія консервативна^[17]. Наприклад, в Ізраїлі найвища народжуваність у хасидів-ортодоксів (зазвичай у їх сім'ях не менше 5 дітей)^[18],