Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Демократичний центр (Італія)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Демократичний центр (італ. Centro Democratico, ДЦ) — центристська[1], християнська ліва [2][3][4] і соціал-ліберальна політична партія в Італії. Більшість його членів, включаючи лідера Бруно Табаччі, є колишніми християнськими демократами.
З моменту свого заснування ДЦ також була частиною лівоцентристської коаліції, зосередженої навколо Демократичної партії (ДП).
ДЦ, разом з італійськими радикалами та Forza Europa, був одним із засновників ліберальної партії Європа+ (Є+). Таким чином, вона опосередковано була членом Партії Альянсу лібералів і демократів за Європу на рівні Європейського Союзу. Після виборів до Європейського парламенту в 2014 році ДЦ встановила партнерство з партією АЛіДЗЄ.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Фонд і загальні вибори 2013 року
Партія була створена 28 грудня 2012 року як виборчий список і відразу приєдналася до «Italia. Bene Comune» лівоцентристської коаліції, сформованої для участі у загальних виборах 2013 року[5]. Компакт-диск спочатку включав великі частини «Альянсу для Італії» (АДІ), очолюваного Франческо Рутеллі та Бруно Табаччі, і «Права і Свобода» (ПіС), відкололася від «Італійської групи цінностей» (ІГЦ) на чолі з Массімо Донаді[6][7]. Що стосується АДІ, то більшість провідних членів і діючих депутатів партії приєдналися до ДЦ[8][9], з Табаччі як їхнім лідером, тоді як Рутеллі вирішив не бути кандидатом[10] і пішов з активної політики.
Табаччі брав участь у лівоцентристських первинних виборах 2012 року, де отримав лише 1,4% голосів. Після поразки Табаччі підтримав переможця П'єра Луїджі Берсані з «Демократичної партії» (ДП). На загальних виборах ДЦ набрала 0,5% голосів як у Палаті депутатів, так і в Сенаті [11], повернувши шість депутатів ( Франко Бруно, Роберто Капеллі, Анієло Формізано, Кармело Ло Монте, Піно Пісіккіо та Табаччі)[12]. У підсумку партія була сильнішою в Базилікаті (4,4%),[13] Калабрії (2,0%) [14] та Апулії (1,5%)[15]. На наступних регіональних виборах у Базилікаті спільний список ДЦ — United Populars [16] набрав 5,0% голосів [16],а колишній лідер ІдВ Нікола Бенедетто [17] був переобраний до регіональної ради[18].
Вибори до Європарламенту 2019, альянси та розколи
Для виборів до Європейського парламенту 2014 року ДЦ сформував, разом із «Громадянським вибором» (Гв) і «Актом зупинити занепад» (АЗЗ), «Європейським вибором» (Єв), виборчий список на підтримку партії «Альянс лібералів і демократів за Європу», включаючи також «Італійська ліберальна партія» (ІЛП), «Італійська республіканська партія» (ІРП), «Ліберально-демократичний альянс для Італії» (ЛЛАдІ), «Консерватори та соціальні реформатори» (КтСР), «Європейська федералістська партія» (ЄФП) та інші незначні рухи[19][20][21]. Список, головним кандидатом якого на Півдні був Табаччі [22], отримав лише 0,7% голосів і не зміг повернути жодного депутата Європарламенту[23].
У червні 2014 року Пісіккіо, віце-президент партії, залишив партію через розбіжності з Табаччі[24][25][26]. У жовтні також інший віце-президент, Формізано, залишив ДЦ і повернувся до ІЦ[27]. Станом на кінець 2014 року з шести депутатів, обраних ДУ у 2013 році, лише двоє (Табаччі та Капеллі) все ще були активними в партії (Бруно залишався лояльним до АЗІ весь час і ніколи не приєднувався до Дц, тоді як Ло Монте опинився в «Італійській соціалістичній партії»).
У листопаді 2014 року ДЦ сформував спільну групу з «Solidary Democracy» (DemoS)[28], аналогічною групою, сформованою відколами від SC, а пізніше «Populars for Italy» (PpI), очолюваними Лоренцо Деллаї та Андреа Оліверо[29]. Раніше того ж року партія утворила різні центристські альянси з DemoS,[30][31] SC,[32][33]«Союзом центру» (СЦ) [34][35] та/або Reality Italy [36].[36] на регіональних виборах 2014 та 2015 років (у Кампанії було обрано двох регіональних радників).
Наприкінці 2015 року Доменіко Россі, генерал у відставці, і заступник міністра оборони (в уряді Ренці, а пізніше і в уряді Джентілоні ), приєднався до ДЦ. У січні 2017 року Маріо Катанія, колишній міністр сільського господарства, став четвертим заступником партії[37][38][39].
На місцевих виборах 2017 року партія виставила списки в кількох місцях, отримавши відмінні результати в Торре-Аннунціата, Кампанія (12,7%) [40] і Паола, Калабрія (4,6%)[41].
Remove ads
Об'єднання з Європою+ та загальні вибори 2018
Узагальнити
Перспектива
У січні 2018 року ДЦ та приєдналася до «Є+» (Є+), ліберального виборчого списку, раніше сформованого італійськими радикалами та Forza Europa, прагнучи стати частиною лівоцентристської коаліції на майбутніх загальних виборах 2018 року[42][43][44]. Рішення, прийняте з технічних причин, полягало у відході ДЦ від альянсу з DemoS. Список набрав 2,6% голосів на виборах, не подолавши 3% бар'єру, але Табаччі було переобрано до палати в одномандатному окрузі в Мілані.
У січні 2019 року партія обрала Роберто Капеллі своїм секретарем [45] і брала участь у створенні Є+ як партії[46].
У вересні 2019 року Є+ вирішила не підтримувати новосформований Другий уряд Джузеппе Конте, незважаючи на спротив Табаччі та двох інших заступників від партії[47][48]. Троє проголосували за в палаті депутатів, а Емма Боніно проти в сенаті[49]. Отже, Табаччі вивів свій компакт-диск із Є+[50][51][52][53].
У січні 2020 року Маргерита Ребуффоні змінила Капеллі на посаді секретаря[54], тоді як Санза залишився віце-президентом.
У листопаді 2021 року Табаччі сформував спільну підгрупу в змішаній групі Палати разом з іншими трьома депутатами, двоє з яких обрані італійцями за кордоном. Згодом підгрупа отримала назву «Демократичний центр – італійці в Європі»[55]. Пізніше до підгрупи приєдналися кілька незалежних депутатів, і в період її розквіту вона включала 15 членів, переважно колишніх членів Руху п’яти зірок. ДЦ також сприяв формуванню нової групи в Сенаті під назвою «Європеїсти», повна назва якої була «Європеїсти — MAIE — Демократичний центр»[56], і сенатор Грегоріо де Фалько ненадовго приєднався до партії[57]. У червні 2022 року CD виступив спонсором формування сенатської групи Луїджі Ді Майо «Разом заради майбутнього»[58].
Remove ads
Загальні вибори 2022 та трансформація в альянс
1 серпня, у зв'язку з майбутніми виборами, Разом заради майбутнього разом з ДЦ створили політичний альянс Громадянська відданість, до якої пізніше приєдналась ще Італійська республіканська партія[59].
На загальних виборах Громадянська відданість буде брати участь у складі Лівоцентристської коаліції, разом з Демократичною партією, Європою+ та Зеленим альянсом.
Альянс лівоцентристів — союз із розрахунку, аби не допустити приходу ультраправого уряду на чолі з партіями Маттео Сальвіні «Ліга Півночі», Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє» та Джорджії Мелоні «Брати Італії». Партії сильно розходяться у своїх програмах.
Результати виборів
Італійський парламент
Європейський парламент
Remove ads
Лідерство
- Президент: Бруно Табаччі (2013–дотепер)
- Віце-президент: Піно Пісіккіо (2013–2014), Аньєлло Формізано (2013–2014), Анджело Санза (2015–тепер), Елена Торрі (2015–2020)
- Секретар: Роберто Капеллі (2019–2020), Маргерита Ребуффоні (2020–дотепер)
- Голова політичного бюро: Анджело Санза (2013–2015), Карло Романо (2015–дотепер)
- Координатор: Піно Біккіеллі (2013–2015), Мауріціо Бертуччі (2015), Карло Романо (2015–тепер)
- Прес-секретар: Вільма Маццокко (2013)
Remove ads
Символи
- 2012–2015 роки2012–2015 роки
2015–по теперішній час
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads