Демуцький Порфирій Данилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демуцький.

Порфи́рій Дани́лович Дему́цький (25 лютого (8 березня) 1860 , Янишівка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія  — 5 червня 1927(1927-06-05) , Київ, Українська СРР, СРСР )^[4][5][6] — український фольклорист, хоровий диригент, викладач, композитор. Батько Данила Демуцького.

Порфирій Данилович Демуцький
Основна інформація
Дата народження	25 лютого (8 березня) 1860[1]
Місце народження	Янишівка, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті	5 червня 1927(1927-06-05)[2][3] (67 років)
Місце смерті	Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Професії	композитор, диригент
Освіта	Київська духовна семінарія
Діти	Демуцький Данило Порфирович
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 25 лютого (8 березня) 1860(18600308) року в селі Янишівка (тепер Іванівка Ставищенського району, Київської області) в дворянській родині^[7]. Музичну освіту здобув у Київській духовній семінарії в 1876–1882 роках. Юнаком співав у Миколи Лисенка, з яким мав тісні творчі зв'язки. Після закінчення медичного факультету Київського університету в 1889 році, працював лікарем в селі Охматові на Київщині (нині — Черкаська обл.). Збирав і обробляв народні пісні; організував народний хор, з яким виступав у багатьох місцевостях України. В репертуарі хору були українські народні багатоголосі пісні, що їх виконували в народному стилі.

1918 року — переїхав до Києва; з 1921 року працював у Етнографічній комісії УАН, був професором Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. Підтримував творчі зв'язки з професійними (капела «Думка») й самодіяльними хоровими колективами, активно пропагував українську народну пісню.

Помер 5 червня 1927 року^[8]. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2; надгробок — мармур; скульптор І. Г. Майєр)^[9].

Творчість

Автор вокальних творів («Дума про Федора Безрідного», «Заповіт» та інші на тексти Тараса Шевченка). Найважливіші збірки:

• «Народні українські пісні на Київщині» (1905)
• «Українські народні пісні» (1951)
• «Ліра і її мотив» (1954)
• «Українські народні пісні. Багатоголосся» (1954)
• «Українські народні пісні Охматівського хору»,^[10] «Музична Україна», Київ — 1968

Вшанування пам'яті

В Уманському музичному училищі створено музеї, що носить ім'я П. Д. Демуцького. На фасаді Уманського музичного училища, що теж носить його ім'я, Порфирію Демуцькому встановлено меморіальну дошку. Також меморіальну дошку встановлено у місті Жашків та селі Охматів. У 2004 року засновано обласну премію імені Порфирія Демуцького^[11].

Галерея

• 
  Могила Порфирія і Данила Демуцьких
• 
  Меморіальна дошка у місті Умань
• 
  Меморіальна дошка у місті Жашків