Демченко Григорій Васильович

Демченко Григорій Васильович (серб. Grigorije Demčenko; 5 березня 1869, Київ — 1958, Суботиця) — історик і теоретик права українського походження, учений-криміналіст і процесуаліст, видатний юрист, син Василя Демченка.

Демченко Григорій Васильович
Народився	2 березня 1869(1869-03-02)  Київ, Російська імперія
Помер	1958  Суботиця, САК Воєводина, НР Сербія, ФНРЮ
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик права, правник, викладач університету, декан
Галузь	історія держави права[1], право[1] і кримінальне право[1]
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мов	російська[1] і сербська[1]
Заклад	Варшавський університет і Subotica Law Schoold[2]
Діти	Vasilije Demčenkod[2]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демченко.

Біографія

Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Київського університету. За деякими даними, належав під час навчання до опозиційного гуртка «нових політиків»^[3]. В університеті почав писати наукові роботи, після закінчення навчання з відзнакою був залишений при університеті для подальшої освіти. Вивчав право спочатку в Києві та Москві, потім під час подорожі в Західну Європу, де мав змогу слухати лекції в університетах та працювати в бібліотеках Берліна, Лейпцига, Відня, Парижа, Ліона та Лондона й особисто ознайомитися з практичними здобутками західноєвропейської юридичної системи. Захистив дисертацію в Харківському університеті. З 1907 року викладав карне право в Київському університеті. Автор численних робіт з теорії та історії права. Батько громадського діяча Дмитра Демченка.

З 1920 року — на еміграції в Сербії (Югославії), викладав теорію права на юридичних факультетах у Белграді та Суботиці.

Праці

• Уголовный суд как особая ветвь юстиции (1899)
• Притомные люди и копная сторона (1899)
• Судебный прецедент (1903)
• Наказание по Литовскому статуту (1894)
• Из истории судопроизводства в древней России