Демченко Сергій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демченко.

Де́мченко Сергій Федорович (нар. 21 лютого 1943(19430221)) — український суддя і науковець, Голова Вищого господарського суду України у відставці (2006-2010). Помічник президента Національної академії наук України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України.

Демченко Сергій Федорович
Народився	21 лютого 1943(1943-02-21) (82 роки) Донцівка, Новопсковський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	суддя
Відомий завдяки	очолював Вищий господарський суд України
Alma mater	Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Науковий ступінь	доктор юридичних наук[d]
Попередник	Притика Дмитро Микитович
Наступник	Татьков Віктор Іванович
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений юрист України

Зовнішні зображення

Біографія

Народився 21 лютого 1943 року у селі Донцівка на Луганщині.^[1]

У 1962-1965 роках проходив службу в радянській армії.

Вищу освіту отримав на юридичному факультеті у Київському університеті ім. Т. Шевченка (1973), куди вступив ще до армії.

Після закінчення університету розпочав трудову кар'єру.

1973-1977 — консультант, ст. ревізор Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР.

1977-1988 — державний арбітр; 1988-1990 — начальник відділу запобігання порушенням законності в господарській діяльності Державного арбітражу УРСР.

Див. також: Господарський суд

Від червня 1991 — заступник Голови Вищого арбітражного суду УРСР, заступник Голови Вищого арбітражного суду України — голова Судової колегії з розгляду спорів, голова Судової палати з розгляду справ у спорах між господарчими суб'єктами ВГСУ^[2].

21 січня 2006 призначений першим заступником Голови^[3], а 5 грудня — Головою Вищого господарського суду України^[4].

8 липня 2010 Верховна Рада звільнила С. Ф. Демченка з посади судді Вищого господарського суду України «у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років»^[5]. Звільненню передувала тривала політична боротьба^[6][7][8].

Демченка не влаштувало таке формулювання, оскільки він бажав бути звільненим у зв'язку з поданою заявою про відставку. Він звернувся до Вищого адміністративного суду, і той підтримав позивача, вирішивши, що було порушене право судді на відставку^[9][10]. Тому Верховна Рада внесла зміни до постанови, звільнивши Демченка у зв'язку з поданням заяви^[11].

З 2010 року є радником Голови Вищого господарського суду України^[2].

Наукова діяльність

Доктор юридичних наук. Помічник президента Національної академії наук України^[12].

Кандидатська дисертація на тему: «Організаційно-правове забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів в Україні» (Інститут держави і права ім. Корецького, 2007)^[13].

Докторська дисертація на тему: «Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства» (КНУ ім. Шевченка, 2010)^[14].

Член спеціалізованої вченої ради Д 26.500.01 Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ім. академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України^[15].

Твори

• На допомогу судді господарського суду, призначеному на посаду вперше: методичні рекомендації (2007)
• Теоретичні аспекти становлення і розвитку економічного судочинства в Україні: монографія (2009)
• Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: монографія (2009)
• Україна та європейська інтеграція: публічно-правові аспекти: монографія (у співавт., 2010)^[16].
• Демченко С. Ф. Актуальне дослідження проблем державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання. С. Ф. Демченко. Держава і право : Юридичні науки : зб. наук. пр. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ. Юрид. Думка. 2017. Вип. 77. С. 360-363 Рец. на монографію Дудик І. М.. Державний контроль Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб’єктів господарювання : монографія. за заг. ред. В.Н. Нагребельного. Київ. Персонал. 2017. 168 с.
• Демченко С. Ф. Господарське процесуальне право. Практикум. Текст. посібник. С. Ф. Демченко, Г. М. Остапович. Київ. Преса України, 2008. 120 c. ISBN 978-966-472-038-7 .
• Демченко С. Ф. Організаційно-правове забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів в Україні. автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. Київ. 1999. 20 с.
• Демченко С. Ф. Медіація та додержання публічного порядку як складові функціонування модельних господарських судів. Вісник господарського судочинства. 2009. № 5. С. 43-48.
• Демченко С. Ф. Складники ефективності господарського судочинства. Вісник Академії управління МВС. 2010. № 2 (14). С. 21-27.
• Демченко С. Ф. Теоретичні аспекти становлення і розвитку господарського судочинства в Україні. Київ. Преса України. 2009. 247 с.
• Демченко С. Ф. Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства. автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.04. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ. 2010. 36 с.
• Демченко С. Ф. Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: монографія. Київ. Вид-во «Преса України». 2009. 472 с.
• Демченко С. Ф., Юлдашев С. О. Про концепцію управління якістю освіти. Держава та регіони. Серія: Право, 2021 р., № 3 (73). С. 163-168. ISSN 1813-338Х

Громадська діяльність

У грудні 2008 року став президентом Федерації боротьби дзюдо міста Києва^[13][17]. Нині є членом Виконкому Федерації дзюдо України^[18].

Входив до складу Конституційної Асамблеї Президента Януковича (2012—2014)^[19] та Конституційної Комісії Президента Порошенка (2015–)^[20].

Див. також: Конституційний процес в Україні

Регалії, нагороди, відзнаки

Заслужений юрист України.

Орден «За заслуги» III ст. (2003), орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008), IV ст. (2010).

Державний службовець 3-го рангу (2010)^[2].