Демчишин Ростислав Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демчишин.

Ростисла́в Петро́вич Демчи́шин (* 2 жовтня 1948(19481002), Львів) — український композитор і диригент. Заслужений діяч мистецтв України^[1].

Демчишин Ростислав Петрович
Основна інформація
Дата народження	2 жовтня 1948(1948-10-02) (77 років)
Громадянство	СРСР
Професії	диригент, композитор
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
У шлюбі з	Леся Боровець
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Львівську консерваторію у 1988 році^[2].

Диригент Львівського оперного театру^[2], хормейстер і диригент Галицького камерного хору (м. Львів)^[1]. В 1989 році створив і очолив Галицький симфонічний оркестр^[2], з 1993 року очолює ансамбль «Галицька ревія»^[2].

Член Національної спілки композиторів України з 2007 року.

Родина

• Дружина — Леся Боровець, заслужений діяч мистецтв України (з 1996)^[2].
• Син — Тарас Демчишин, відомий музикант-кларнетист і диригент.

Твори

• Кантата «Містечко-Берестечко» на слова Тараса Шевченка (1964)
• Симфонічна поема «Мій щасливий день»
• Вокально-симфонічна поема «Україна є, Україна буде» на слова Зої Ружин (1990)
• «Гаї шумлять» на слова Павла Тичини (1994)
• Вокально-хорова поема «Юність Тараса» (2002)

Література

• Лесик І. Концерт української музики у Лос-Анджелесі // Америка. 13.04.2002
• Гірняк Ю. До Кобзаря — як до вівтаря (З авторського вечора львівського композитора та диригента Ростислава Демчишина) // За вільну Україну. 22.03.2007