Дем'янчук Михайло Васильович

Дем'янчу́к Миха́йло Васи́льович (1897 , Скалат, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина  — невідомо ) — український радянський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1940–1947).

Дем'янчук Михайло Васильович
Народився	1897  Скалат, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	невідомо
Країна	Австро-Угорщина  Польська Республіка  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	Комуністична партія Західної України
Автограф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дем'янчук.

Біографія

Народився в 1897(1897) році в Скалаті в бідній багатодітній родині. Батько працював на місцевій броварні, помер 1900 року. Закінчивши п'ять класів народної школи, Михайло з 11 років поступив у найми до місцевого землевласника Розенштока. Під час Першої Світової війни працював на будовах шосейних доріг^[1].

З 1928 року — член підпільної Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Декілька разів за політичну діяльність його заарештовувала польська поліція; відбував покарання у в'язницях Снятина, Тернополя, Підволочиська^[1].

Після анексії Західної України Радянським Союзом в 1939 році — голова Скалатської міської Ради, з кінця 1940 року — заступник голови виконкому Скалатської районної Ради депутатів трудящих^[2].

24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Скалатському виборчому округу № 376 Тарнопільської області^[3].

З початком німецько-радянської війни з родиною евакуювався до Башкирської АРСР, де призваний до лав Червоної Армії. 22 квітня 1944 року демобілізований і скерований спочатку до Збаража, а пізніше до Скалата, де станом на травень 1945 року обіймав попередню посаду^[1].

Кандидат у члени ВКП(б) — з 1945 року.