Депортація калмиків

Депортація калмиків або Операція «Улуси» — форма політичних репресій за національною ознакою, операція НКВС, примусова висилка з місць постійного проживання етнічних калмиків в 1943—1944 роках в райони Уралу, Сибіру й Середньої Азії, визнана російським парламентом як акт геноциду^[1]. 17 березня 1956 року калмики були реабілітовані, та їм було дозволено повернутися на батьківщину.

27 грудня 1943 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про ліквідацію Калмицької АРСР і утворення Астраханської області в складі РСФСР».

У 1944 році Калмицьку АРСР було ліквідовано, її райони увійшли до складу сусідніх областей й Ставропольського краю:

• Західний й Яшалтинський райони (останній перейменований на Степновський) увійшли до складу Ростовської області,
• м. Еліста (перейменована в м. Степовий) і прилеглі улуси Пріютненський, Кетченеровський, Чорноземельський, Троїцький, Юстинський, Приволзький, Каспійський — до складу Астраханської області,
• Малодербетовський, Сарпинський улуси — до складу Сталінградської області.

Калмицькі назви улусів і їх центрів, а також окремих населених пунктів замінялися російськими назвами.

9 березня 1944 року був скасований Калмицький район Ростовської області, його територія розділена між Мартиновським, Романовським, Зимовниковським й Пролетарським районами.