Державне агентство резерву України

Державне агентство з управління резервами України (Держрезерв або ДП ДАРУ) — є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство економрозвитку і торгівлі України і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. Агентство Держрезерву України формує, розміщує, зберігає та поновлює (освіжує) запаси державного резерву^[3].

Державне агентство з управління резервами України
(Держрезерв)
Емблема агентства
Прапор Держрезерву
Загальна інформація
Країна	Україна
Дата створення	1 листопада 1991 (33 роки)
Попередні відомства	Українське ТУ Комітету з державних матеріальних резервів (до 1991) Державний Комітет України з державного матеріального резерву (1991-1999 рр.) Державне Агентство по управлінню державним матеріальним резервом (1999-2001) Державний комітет України з державного матеріального резерву (2001-2010)
Керівництво діяльністю здійснює	Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира	01601, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 28
Річний бюджет	721 056 500 ₴[1]
Т.в.о. Голови	Микита Барабаш[2]
rezerv.gov.ua

Історія

1 листопада 1991 року розпочалася історія Держкомрезерву України, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 299-04 «Про створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву», який був утворений на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР. В цій же постанові відзначалося, що новоутворений Державний комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього управління, з чого витікає логічний висновок: Держкомрезерв має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії ще шість десятиліть радянської доби. У 1992 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про державний матеріальний резерв та Положення про Державний комітет України з матеріального резерву. Номенклатура та рівень накопичення матеріальних цінностей матеріального резерву було затверджено в 1993 році, а в 1994 році — додатково затверджено Положення про Держкомрезерв. В січні 1997 році був прийнятий Закон України «Про державний матеріальний резерв»: система отримала професійну законодавчу базу своєї діяльності^[4].

З грудня 1999 року Комітет було реорганізовано в Державне Агентство по управлінню державним матеріальним резервом. Практика державного будівництва, розбудова економіки країни вимагала створення структури з високим статусом та відповідними повноваженнями.

В серпні 2001 року Указом Президента України Агентство по управлінню державним матеріальним резервом було реорганізовано в Державний Комітет України з державного матеріального резерву. У жовтні того ж року затверджено Положення про Комітет.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про організацію системи центральних органів виконавчої влади» Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано в Державне агентство резерву України. Держрезерв здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Державне агентство резерву України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 517. Згідно з Положенням Держрезерв є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Реорганізація 2024 року

Постановою Кабінету Міністрів України №-1118 від 26 вересня 2024 року Державне агентство резерву України ліквідоване та утворене Державне агентство з управління резервами України^[5].

Керівництво

Голови Державного агентства резерву України^[6]:

• Рагулін Микола Федорович (листопад 1991 — 1992)^[7]
• Мінченко Анатолій Каленикович⇩ (листопад 1992 — вересень 1993)^[8]
• Шостак Анатолій Сергійович (липень 1995 — липень 1996)^[9]
• Клешня Анатолій Федотович (липень 1996 — липень 1997)^[10][11]
• Мінченко Анатолій Каленикович⇧ (липень 1997 — листопад 1999)^[12]
• Червоненко Євген Альфредович (лютий 2000 — жовтень 2001)
• Куратченко Володимир Олександрович (серпень 2001 — квітень 2003)
• Песоцький Микола Федорович (квітень 2004 — лютий 2005)
• Бойко Віктор Олексійович (березень — вересень 2005)
• Федорчук Богдан Петрович (грудень 2005 — вересень 2006)^[13]
• Шекера Володимир Вікторович (серпень — вересень 2006)^[14]
• Кириченко Віктор Миколайович (вересень 2006 — грудень 2007)^[15]
• Поживанов Михайло Олександрович (грудень 2007 — грудень 2008)^[16]
• Ганжа Сергій Валентинович (грудень 2008 — грудень 2009)^[17]
• Альохін Володимир Ілліч (груднь 2009 — березень 2010)^[18]
• Злочевський Микола Владиславович (березень  — липень 2010)^[19]
• Благодир Юрій Анатолійович (липень 2010 — грудень 2010)^[20]
• Лелюк Олексій Володимирович (грудень 2010 — листопад 2012)
• т.в.о. Косіченко Михайло Павлович (грудень 2012—2013)
• Корітко В'ячеслав Васильович (грудень 2013 — серпень 2014)
• Мосійчук Вадим Адамович (червень 2015 — вересень 2019)^[21][22]
• т.в.о. Котов Павло Володимирович (липень — вересень 2019)^[23][24]
• т.в.о. Мароха Володимир Миколайович (вересень — листопад 2019)^[25]
• Погорілий Ярослав Андрійович (листопад 2019 — травень 2020)
• т.в.о. Барабаш Микита Олександрович (травень 2020 — грудень 2021)^[26]