Деркач Пилип Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Деркач.

Пили́п Макси́мович Дерка́ч (25 вересня 1893, с. Сторонибаби, нині Буського району Львівської області — 29 червня 1957, Львів) — мовознавець, перекладач.

Пилип Деркач
Хорунжий (файнріх)
Загальна інформація
Народження	25 вересня 1893(1893-09-25) Сторонибаби, Буський район, Львівська область, Україна
Смерть	29 червня 1957(1957-06-29) (63 роки)
Поховання	Личаківський цвинтар
Alma Mater	Карлів університет
Військова служба
Приналежність	Австро-Угорщина  ЗУНР Польська Республіка  СРСР
Вид ЗС	УСС  УГА
Війни / битви	Битва за Львів (1918)

Могила Пилипа Деркача

Біографія

Початкову освіту здобув у рідному селі, середню освіту в українській гімназії в Перемишлі. Під час Першої світової війни з 1914 року служив у легіоні УСС. 1917 року потрапив у російський полон і був вивезений аж до Самари, де промучився цілий рік. 1918 року повернувся у свій підрозділ, який перебував у Вижниці на Буковині.

Бере участь в польсько-українській війні як хорунжий УСС, битві за Львів 1918 р. . Наслідком тяжкого поранення у цій битві^[1] стала ампутація лівої ноги. Як інвалід перебуває у таборі для полонених у Стшалково у Великопольщі, звідки був звільнений 1919 року і виїхав до Відня для продовження лікування.

Після одужання студіює філософію і німецьку мову у Віденському університеті. На зимовий семестр 1922—1923 рр. переїжджає до Праги та продовжує навчання у Карловому університеті, який закінчує 1925 року зі ступенем доктора філософії та німецької мови.

У Празі Пилип Деркач познайомився з Марією Фуртак, яка стала його дружиною і вірним другом^[2]. Марія Дем'янівна також закінчила цей університет з вченим ступенем доктора філософії, славістики та літератури. Молоде подружжя повернулося до Львова, проте в умовах тогочасної Польщі наукова праця для них була нереальною: від українців вимагалася лояльність і праця в польських установах. Як інваліда війни П.Деркача не брали на роботу в польські навчальні заклади і він з 1926 до 1939 працював в українській приватній школі для ремісничої молоді. З 1939 року він тяжко хворів і виконував вдома лише перекладацьку роботу, зокрема здійснюючи переклади українською творів І.Франка, написаних німецькою та польською мовами.

Від 1944 працював у Львівському відділенні Інституту мовознавства АН УРСР, молодший науковий співробітник (1951—1957). Під керівництвом професора І. Свєнціцького досліджував проблеми лексикографії та синонімії, працював у співавторстві над укладанням двотомного «Польсько-українського словника»^[3], продовжував перкладати українською з польської та німецької мов окремі праці І. Франка для 25-томного видання його творів.

З 1948 року він розпочав самостійну улюблену роботу над укладанням «Короткого словника синонімів української мови»^[4] (Київ, 1960; 2-ге вид. Нью-Йорк, 1975; 3-е фототипне видання — Львів; Краків; Париж, 1993). Пилип Деркач, на жаль, не дочекався виходу в світ цієї праці, вона була опублікована 1960 року завдяки старанням його дружини.

Помер Пилип Деркач 29 червня 1957 у Львові. Похований на 65 полі Личаківського цвинтаря.