Дерюгіна Альбіна Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дерюгіна.

Альбі́на Микола́ївна Дерю́гіна (16 березня 1932(19320316), Макіївка — 29 березня 2023, Київ) — українська тренерка з художньої гімнастики.

Дерюгіна Альбіна Миколаївна
Народилася	16 березня 1932(1932-03-16)  Україна
Померла	29 березня 2023(2023-03-29)[1] (91 рік)  Україна, Київ ·причина смерті - вік
Громадянство	Україна
Діяльність	спортивна тренерка
Відома завдяки	Тренерка України
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України
Родичі	Блохіна Ірина Олегівна
У шлюбі з	Дерюгін Іван Констянтинович[2]
Діти	Дерюгіна Ірина Іванівна
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Орден княгині Ольги ІІ ступеня Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Відзнака Президента України «Національна легенда України»

Працювала в СДЮШ олімпійського резерву з художньої гімнастики, була старшою тренеркою, директоркою; головною тренеркою збірної команди України, членкинею виконкому НОК України.

Заслужений тренер України. Заслужений тренер СРСР. Заслужений працівник культури УРСР. Суддя міжнародної категорії. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Мати Ірини Дерюгіної.

Біографія

Освіта: Дніпропетровський технікум фізичної культури; Київський інститут фізичної культури.

Працювала тренеркою у Київському політехнічному інституті, в ДСС «Спартак». З 1986 — президентка Федерації художньої гімнастики.

За роки роботи тренеркою (спочатку збірної СРСР, потім збірної України) Дерюгіна виховала низку олімпійських чемпіонок, чемпіонок світу та Європи. Серед них: Ольга Щеголева, Ольга Плохова, Вікторія Сірих, Людмила Євтушенко, Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Оксана Скалдіна, Еліна Хозлу, Тамара Єрофеєва, Ганна Безсонова, Наталія Годунко, Ганна Різатдінова.

З 1986 року — президентка Федерації художньої гімнастики. У Києві Альбіною Дерюгіною була організована школа художньої гімнастики «Школа Дерюгіних», яка набула світової популярності і працює під управлінням Альбіни та Ірини Дерюгіних.

Померла 28 березня 2023 року у віці 91 року в Києві^[3][4][5]. Була похована 1 квітня поруч із чоловіком на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Нагороди

• Звання «Герой України» з врученням ордена Держави (15 березня 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку спорту, створення національної школи художньої гімнастики^[6]
• Орден «За заслуги» II ст. (16 березня 2012) — за значні особисті заслуги у розвитку вітчизняної художньої гімнастики, утвердження міжнародного спортивного авторитету Української держави, вагомі професійні здобутки^[7]
• Почесна відзнака Президента України (12 вересня 1995) — за видатні спортивні здобутки, особистий внесок в утвердження авторитету і світового визнання українського спорту^[8]
• Орден княгині Ольги II ст. (11 вересня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху в Україні, багаторічну плідну професійну діяльність та з нагоди 30-річчя створення Національного олімпійського комітету України^[9]
• Орден княгині Ольги III ст. (25 липня 2013) — за значний особистий внесок у розвиток студентського спорту, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національної збірної команди України на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані^[10]
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (7 вересня 2001) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, вагомі спортивні і трудові досягнення^[11]
• Національна легенда України (2023, посмертно)^[12]
• Ордени Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
• Медаль «За доблесний труд. На ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «В пам'ять 1500-річчя Києва».
• Медаль «За підготовку майстрів спорту».
• Почесна Грамота Президії ВР УРСР.
• Золотий диплом президента НОК Росії.
• Знак пошани Київської міськдержадміністрації.
• Почесна відзнака НОК України.
• Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2006).