Деталювання

Деталюва́ння у кресленні — процес виконання робочих креслеників або ескізів деталей за складальним креслеником або креслеником загального виду (КЗВ). Деталювання є такою темою машинобудівного креслення яка вимагає вміння читати кресленики загального виду, знання всіх умовностей та спрощень, що використовуються при виконанні КЗВ, а також вміння виконувати та оформлювати робочі кресленики деталей.

Деталювання як вид конструкторських робіт проводиться при розробці конструкторської документації на стадії виконання робочого проєкту.

Читання складального кресленика

Читання складального креслення дає можливість розвинути вміння умовного уявлення будови виробу та форми його складових частин. Перед деталюванням складальний кресленик чи КЗВ слід детально вивчити — «прочитати» його:

• встановити призначення, будову та принцип роботи виробу, що виконаний на кресленику;
• з'ясувати взаємне розташування деталей виробу та способи їх з'єднання;
• встановити характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;
• з'ясувати форму кожної деталі та їх призначення.

Порядок деталювання

Деталювання складального кресленика рекомендується виконувати у такій послідовностіː

• за номером позиції знаходять деталь на всіх зображеннях складального кресленика щоб уявити зовнішню та внутрішню форми її елементів;
• відповідно до ГОСТ 2.305-68^[1] визначають головний вид деталі та намічають необхідну кількість зображень, що отримуються методом ортогонального проєктування;
• вибирають масштаб зображення деталі згідно з ДСТУ ISO 5455:2005^[2] (або ГОСТ 2.302-68^[3]) та за ДСТУ ISO 5457:2006^[4] (або 2.301-68^[5]) необхідний формат аркуша робочого кресленика;
• виконують компонування кресленикаː тонкими лініями або прямокутниками намічають місця розташування його зображень;
• креслять види, розрізи, перерізи та виносні елементи згідно з вимогами ГОСТ 2.305-68^[1];
• визначають дійсні розміри елементів деталей та наносять відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.307:2013^[6] їх на робочому кресленику. Особливу увагу приділяють тому, щоб номінальні розміри спряжених деталей не мали розбіжностей. Розміри конструктивних та технологічних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів тощо) визначають не за КЗВ, а згідно зі стандартами на ці елементи;
• за ГОСТ 2.309-73^[7] наносять позначення шорсткості поверхонь;
• за потреби додають допуски на форму і взаємне розташування поверхонь деталі, які виконують згідно ДСТУ ГОСТ 2.308:2013^[8] або ДСТУ EN ISO 5459:2018^[9] та ДСТУ EN ISO 8015:2018^[10].
• виконують штрихування перерізів та наводять кресленик - при ручному виконанні креслеників, як на папері так і за допомогою CAD-програм при 2D проектуванні на ОЕМ, а при автоматизованому проектуванні по 3D - моделям з наступним оформленням в 2D - перевіряють правильність;
• роблять необхідні текстові написиː основний напис кресленика, за необхідності технічні вимоги та заповнюють таблиці параметрів.

Особливості деталювання складального кресленика

• деталі, які є поверхнями обертання на головному вигляді робочого кресленика, завжди розміщують горизонтально;
• деталі на робочих креслениках слід виконувати у такому вигляді, у якому вони надходять на процес складання;
• на робочому кресленні обов'язково зображають усі ті подробиці, які можна зображати на складальному кресленику чи КЗВ зі спрощеннями або взагалі не зображати (фаски, проточки, рівці, ливарні ухили тощо);
• при нанесенні розмірів слід враховувати технологічні та конструктивні вимоги й особливості;
• шорсткість поверхонь призначають залежно від характеру їх з'єднання, технології виготовлення деталі та її призначення;
• при заповненні основного напису робочого кресленика деталі необхідно зазначити познаку робочого кресленика, найменування деталі та марку (сортамент) її матеріалу (ГОСТ 2.104-2006^[11]).

Див. також

• Кресленик деталі
• Робоча конструкторська документація
• Специфікація
• ЄСКД