D-мезон

D-мезони — мезони з чарівністю 1 та ізотопічним спіном 1⁄2.^[1]. Це найлегші частинки, що містять c-кварк. Вони групуються в мультиплети по три частинки.: де-мінус-мезон D⁻, де-нуль-мезон D⁰, де-плюс-мезон D⁺. Причому D⁻ є античастинкою для D⁺. D-мезони були відкриті на SLAC в 1976 році.

Загальний огляд

Так як D-мезони є найлегшими мезонами, що містять один чарівний кварк (або антикварк), то для того щоб розпастися, вони повинні змінити чарівний (анти)кварк в (анти)кварк іншого типу. Такі перетворення порушують закон збереження квантового числа чарівність, і отже, можуть мати місце тільки за рахунок слабкої взаємодії. В D-мезонах чарівні кварки переважно перетворюються нас дивні кварки через обмін W частинок, тому D мезон розпадається переважно в K і π мезони^[2].

У листопаді 2011 року, науковці з експерименту LHCb що проходить в CERNі повідомили (з достовірністю 3,5 сигма ), що вони спостерігали пряме порушення СР-інваріантності в розпаді нейтрального D-мезона, можливо поза Стандартною моделлю.

Список D-мезонів та їх властивості

D мезони

Назва частинки	Позначення	Античастинка	Кварковий склад[3]	Енергія спокою (MeV/c2)	IG	JPC	S	C	B'	Середній час життя (s)	Найімовірніші канали розпаду (>5% розпадів)
D-мезон[4]	D+	D−	c d	1,869.62 ± 0.20	1⁄2	0−	0	+1	0	1.040 ± 0.007 × 10−12	http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s031.pdf [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
D-мезон[5]	D0	D0	c u	1,864.84 ± 0.17	1⁄2	0−	0	+1	0	4.101 ± 0.015 × 10−13	http://pdg.lbl.gov/2008/listings/s032.pdf [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
Дивний D-мезон[6]	D+ s	D− s	c s	1968,47±0,33	0	0−	+1	+1	0	-13.1 !(5,00±0,07)×10−13	http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-Ds-plus-minus.pdf [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]
D-мезон[7]	D∗+ (2010)	D∗− (2010)	c d	2,010.27.62 ± 0.17	1⁄2	1−	0	+1	0	6.9 ± 1.9 × 10−21[a]	D0 + π+ or D+ + π0
D-мезон[8]	D∗0 (2007)	D∗0 (2007)	c u	2,006.97 ± 0.19	1⁄2	1−	0	+1	0	>3.1 × 10−22[a]	D0 + π0 or D0 + γ

^[a] ↑  PDG дає резонансну ширину (Γ). Тут наведена обернена величина τ = ħ⁄Γ.