Джебель-Шаммар

Джебель-Шаммар — держава, що існувала в 1830–1921, емірат на Аравійському півострові. Столиця — місто Хаїль.

Емірат Джебель-Шаммар емірат 1830 – 1921 → Прапор 1873 Столиця Хаїль Релігія Суннизм Населення Араби Форма правління теократична абсолютна монархія Династія Аль Рашид Емір  - 1835-1847 Абдалла ібн Алі Аль Рашид  - 1847-1868 Талал ібн Абдалла Аль Рашид  - 1868 Мітаб ібн Абдалла  - 1868-1872 Бандар ібн Талал  - 1872-1897 Мухаммад ібн Абдалла Аль Рашид  - 1897-1906 Абд ал-Азіз ібн Мітаб Аль Рашид Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джебель-Шаммар

Історія

Після 1818 року єгиптянами був розгромлений Дірійський емірат саудитів. В еміраті Джебель-Шаммар, який знаходився у васальній залежності від саудітів, почалася боротьба за владу між кланами Аль-Алі і Ар-Рашид.

У 1835 брати Абдаллах та Убайд з клану Ар-Рашид захопили владу в Джебель-Шаммар, убивши еміра Саліха. При цьому брати визнали себе васалами саудитського еміра Фейсала I, який допоміг їм у боротьбі за владу.

Правління аміра Мухаммада I (1872—1897) стало періодом розквіту Джебель-Шаммара і часом найбільшої могутності клану Ааль Рашид. У січні 1891 року Мухаммад I завоював Ер-Ріяд, де проти нього повстав Абд ар-Рахман ібн Фейсал аль-Сауд. Після цього Мухаммад аль-Рашид зміцнився як безперечний володар Центральної Аравії.

Після смерті в 1897 році Мухаммада I почався занепад держави Рашидідів. У 1902 році саудитський принц Абд ал-Азіз зайняв Ер-Ріяд і відновив ваххабітську державу. Між Саудитами та Рашидідами почалася тривала боротьба за панування в Аравії. У квітні 1906 року емір Абд ал-Азіз ар-Рашид зазнав повної поразки в Касімі і загинув у битві. Новим еміром став його старший син Мітаб II ібн Абд ал-Азіз, який уклав мир із Саудитами, визнавши всі їхні захоплення на південь від Касіма.

В Першій світовій війні держава виступила на стороні центральних держав.

У 1921 емірат приєднаний до держави саудитів.

Список емірів Джебель-Шаммара

• Мухаммед ібн Абд аль-Мухсін (1800—1818)
• Саліх ібн Абд аль-Мухсін (1818–1835)
• Абдаллах ібн Алі Аль-Рашид (1835–1837, 1837–1847)
• Іса ібн Убайдалла Аль Алі (1837)
• Таляль ібн Абдаллах (1847–1868)
• Мітаб ібн Абдаллах (1868)
• Бандар ібн Таляль (1868–1872)
• Мухаммед ібн Абдаллах (1872–1897)
• Абд ал-Азіз ібн Мітаб (1897–1906)
• Мітаб ібн Абд ал-Азіз Аль Рашид (1906)
• Султан ібн Хаммуд (1906–1908)
• Сауд ібн Хаммуд (1908–1909)
• Сауд ібн Абд ал-Азіз (1909–1920)
• Абдаллах ібн Алі Аль-Рашид (1920–1921)
• Мухаммад ібн Талал ібн Мітаб Аль Рашид (1921–1954)

Література

• Васильєв А. М. Історія Саудівської Аравії від середини XVIII століття до кінця XX століття. — М., 1994.