Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Джеффрі Джонс
американський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Джеффрі Дункан Джонс (англ. Jeffrey Duncan Jones; нар. 28 вересня 1946) — американський актор, знаний за кіноролями імператора Йосифа II в «Амадеї» (1984), Еда Руні у «Вихідному дні Ферріса Бюллера» (1986), Чарльза Дітца у «Бітлджюсі» (1988), Скіпа Тайлера у "«Полюванні за „Червоним Жовтнем“» (1990), Едді Барзун в «Адвокат Диявола» (1997) та А. В. Мерріка у серіалі «Дедвуд» (2004—2006) і «Дедвуд: Фільм» (2019).
.svg){kind=link}
Його кар'єра почалася в міннеапольському театрі «Guthrie», згодом виступав в Лондоні та на Бродвей. У кіно та на телебаченні зіграв багато ролей, які запам'яталися невимушеним зображенням персонажів у незвичайних ситуаціях, часто з комічним ефектом. Номінований на премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Амадей» і премію Гільдії кіноакторів як учасник акторського складу фільму «Дедвуд».
2003 року звинувачений у спонуканні неповнолітнього позувати для фотографій в оголеному вигляді, що він не заперечував. Згодом його заарештувала за те, що не оновив статус сексуального злочинця.
Remove ads
Ранні роки
Народився у Баффало, штат Нью-Йорк, у сім'ї Рут (до шлюбу Скулі) і Дугласа Беннета Джонса. Його мати була мистецтвознавицею, яка спонукала сина до кар'єри актора. Його батько помер, коли Джонс був немовлям[2][3].
Після закінчення школи у Путні 1964 року вступив до Університету Лоуренса на домедичну освіту, де його виступи в університетських постановках привернули увагу театрального режисера Тайрона Гатрі, який залучив його до театру Гатрі в Міннеаполісі, Міннесота[4].
Його сценічна кар'єра охоплєвала понад 125 постановок, починаючи з театру Гатрі, потім на міжнародному рівні в Південній Америці, Канаді та Лондоні[5] та в Нью-Йорку на Оф-Бродвеї в «Хмара 9» та «Генріх V», серед інших постановок[6], а також на Бродвеї в таких постановках, як «Трелоні з „Веллс“» і «Людина-слон»[7]. Перехід від сцени до кіно відбувся 1970 року[4].
Remove ads
Кар'єра в кіно і на телебаченні
Узагальнити
Перспектива
Почав зніматися в невеликих ролях у кіно і на телебаченні у 1970-х роках. До числа його найвідоміших ролей відносять образи імператора Йосифа II в «Амадеї», Чарльза Дітца у «Бітлджюсі» та Едварда Руні у «Вихідному дні Ферріса Бюллера»: завдяки характерному вигляду і незворушному виразу обличчя, персонажі Джонса отримали більш комічний колорит, ніж це передбачалося в сценаріях[4]. Біографічний профіль Джонса у «Нью-Йорк Таймс» відзначає: «Хоча він намагався уникати грати лише злих персонажів, неймовірний зріст актора, вирячені очі, легка усмішка та рудувато-світле волосся надавали йому диявольських рис, що спонукало його продемонструвати свій талант в образі лиходія. Проте актора користується повагою, де б він не з'являвся»[5].
Роботу Джонса в постановці театру Люсіль Лортел «Хмара 9» помітила кастингова група фільму «Легкі гроші» (1983). Його обрали на роль другого плану разом із Родні Денджерфілдом[8][9].
«Амадей»
Режисер Мілош Форман помітив Джонса також у постановці «Хмара 9». Він обрав його на роль Йосифа II для нового проєкту «Амадей» (1984), адаптації однойменної п'єси Пітера Шеффера[10]. Критик Джеймс Берардінеллі зазначив, що Джонс зобразив імператора «як поверхневого і заглибленого в себе правителя, який не може відрізнити велику оперу від посередньої»[11]. Вінсент Кенбі з «Нью-Йорк таймс» високо оцінив гру Джонса, покликаючись на найбільш пам'ятну репліку фільму, коли імператор скаржиться на партитуру «Викрадення з сералю», зауважуючи, що в ній «занадто багато нот»[12]. Ця роль принесла йому номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі[13].
«Вихідний у Ферріса Бюллера»
Роль Джонса у фільмі «Вихідний день Ферріса Буллера» (1986) зробила його культурною іконою[4][14]. Його персонаж Руні, самовпевнений і одержимий пійманням хронічного прогульника Ферріса Бюллера, став символом пихатості й авторитарної ненависті. У «Нью-Йорк т» гру Джонса описали як «прекрасного мультиплікаційного персонажа — втілення лютого монстра», який «дряпається, кусається, спускаючи собак і кидається брудом, переслідуючи свою слабшу, але спритнішу здобич, і кожного разу програє, проте продовжує боротися, вигадуючи якийсь новий (марний) план». Його порівнюють з Койотом, персонажем, якому не судилося впіймати Дорожнього бігуна (Ферріс Бюллер)[15]. Джонс висловив стурбованість тим, що його запам'ятають за цією роллю, а не з «Амадея». Щодо сюжету фільму він сказав: «Дивовижним у Феррісі Бюллері є те, що нас просять співчувати дитині, чиє єдине нарікання, що сестра отримала машину на день народження, а він — комп'ютер»[16].
«Бітлджюс» і Тім Бертон
У комедійному фільмі жахів «Бітлджюс» (1988) Джонс і Кетрін О'Гара зіграли подружню пару (Чарльз і Делія Діців), які мимоволі стають співвласниками будинку з привидами. Щоб підкреслити скучність цієї пари, режисер Тім Бертон створив сцену званої вечері, на якій привиди попередніх власників змушують усіх співати «Day-O (The Banana Boat Song)»[17].
Бертон зняв Джонса у своїх фільмах «Ед Вуд» (1994) у ролі Дивовижного Крісвелла, і «Сонна Лощина» (1999). Незадовго до виходу останнього Джонс сказав про Бертона: «Я знаю Тіма вже досить довго, і мені дуже подобається з ним працювати. Мені подобається його чуйність, і він дуже веселий»[18].
Інші фільми
Джонс зіграв доктора Волтера Дженнінга у фільмі Джорджа Лукаса «Говард-качка» (1986)[19]. У фільмі про Шерлока Холмса «Без жодної підказки» (1988) виконав роль інспектора Лестрейда. У фільмі «Полювання за „Червоним Жовтнем“» (1990) зіграв колишнього командира підводного човна Скіпа Тайлера. З'явився в ролі реального персонажа Томаса Патнема у фільмі «Тигель» (1996). Зіграв дядька Креншоу Літтла у фільмі «Стюарт Літтл» (1999). Як лісовий магнат Джо Поттер, Джонс був головним антагоністом комедії Едді Мерфі «Доктор Дуліттл 2» (2001)[20].
Телевізійні ролі
Одна з перших телевізійних ролей Джонса була в епізоді серіалу CBS «Сара» (1976). Зіграв лиходія, містера Акме (власника компанії Acme Toxic Waste), у сатиричному комедійному мінісеріалі «Фресно» (1986), де знялися Керол Бернетт, Чарльз Гродін і Дебні Коулмен. Для Disney Джонс був ведучим спеціального мюзиклу D-TV «Monster Hits» 1987 року (в ролі чарівне дзеркало), а пізніше знявся разом з Тайрою Бенкс, Кеті Наджімі та Кевіном Поллаком у відеосюжетній частині атракціону Дісней Ворлд Extraterrorestrial Alien Encounter. Виконав гостьові ролі в низці телесеріалів, зокрема «Дивовижні історії», «Байки зі склепу» та «Бетмен»[20]. Отримав роль у ситкомі «Люди по сусідству» (1989) від CBS[5].
Найвидатнішою телевізійною роллю Джонса є образ газетного видавця А. В. Мерріка у відомому драматичному серіалі HBO «Дедвуд» (2004—2006)[21]. Кейт Уліх зі «Slant Magazine» назвала Джонса і його персонажа Мерріка «недоречними доповненнями» до серіалу, покликаючись на Мерріка як на її «світську душу»[22]. Разом з акторським складом номінований на премію Гільдії кіноакторів за найкращу гру в драматичному серіалі[23].
Remove ads
Пізніша кар'єра
Після його появи в комедії про гольф «Хто твій Кедді?» (2007), кілька років не знімався. Повернувся з епізодичною роллю редактора Чарльза Колбо в оригінальному фільмі HBO «Гемінґвей та Ґеллгорн» (2012)[24], після якого зіграв роль другого плану вченого Гладстона в незалежному фільмі-катастрофі «10.0 Землетрус» (2014)[25]. Потім зіграв вигадану версію себе в короткометражному фільмі «7 днів» (2016)[26] і повторив роль А. В. Мерріка в фільмі «Дедвуд: Фільм»[27].
У травні 2015 року повернувся на сцену з постановкою Нового американського театру «63 трильйони» режисера Стіва Цукермана. «Лос-Анджелес Таймс» похвалила його образ фінансового консультанта Діка як «зле захоплення, якому міг би позаздрити сам сатана»[28]. З березня 2018 року виконував роль хворого патріарха Бредлі в постановці п'єси А. Р. Герні «Година коктейлю», яку поставили в театрі Анненберга в Музеї мистецтв Палм-Спрінгс[26].
Особисте життя
Має одного сина Джуліана Куттса[29][30] від викладачки вокалу з Канади Ллой Куттс (1941—2008). Вони познайомилися в Стретфорді, Онтаріо[31][32].
В інтерв'ю 1989 року Джонс зізнався, що цінує анонімність і задоволення від повсякденних справ, як-от ремонт будинку, і, що його не цікавлять символи статусу та лестощі шанувальників. Він пояснив, що більше суспільне визнання ускладнює перехід між ролями та дозволяє персонажу виходити на перший план, а акторові відступати[4].
Remove ads
Проблеми з законом
Узагальнити
Перспектива
Сексуальне насильство над дітьми
2002 року Джонса заарештували за володіння матеріалами сексуального насильства над дітьми та підбурювання 14-річного хлопчика до участі у відверто сексуальних фотосесіях у вересні 2000 року — травні 2001 року[33][34][35]. Джонс фотографував дитину та кілька разів платив йому за позування оголеним у ковбойському капелюсі, з м'якими іграшками та в костюмі корінного американця[36]. Джонс здався сам і його звільнили під заставу до пред'явлення обвинувачення[37]. Джонс не визнав себе винним у звинуваченні у володінні[38] і не оскаржував звинувачення у підбурюванні неповнолітнього. Жертва подала окремий цивільний позов проти Джонса, вимагаючи відшкодування збитків і компенсації[39]. Звинувачення у проступку щодо зберігання дитячої порнографії зняли після згоди про визнання вини[40]. Його адвокат підкреслив, що звинувачень у неналежному фізичному контакті немає. Джонс отримав п'ять років пробаційного нагляду, консультування та реєстрація як сексуального злочинця[41][42].
Інші правопорушення
Двічі заарештовувався за те, що він не оновив статус сексуального злочинця, спочатку 2004 року у Флориді[43] і 2010 року у Каліфорнії[40]. Джонс визнав себе винним у злочині у Каліфорнії, отримавши 250 годин громадських робіт і додаткові три роки випробувального терміну[44][45].
2006 року запис Джонса став предметом невдоволення громадськості під час знімання фільму «Хто твій Кедді?» в Ейкені, Південна Кароліна. Дізнавшись про його участь, місцеві жителі наполягали на тому, що громадськість має бути попереджена, враховуючи, що на знімальний майданчик запрошувалися сім'ї[46]. У зв'язку з виходом фільму «Дедвуд: Фільм» 2019 року злочин Джонса оглядали засоби масової інформації[47].
Remove ads
Фільмографія
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads