Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Джим Гоберман
Американський кінокритик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Джеймс Лью́їс Го́берман (Джим Гоберман; підписується як J. Hoberman; нар. 14 березня 1948, Нью-Йорк, США) — американський кінокритик і кінознавець, один з кінооглядачів The New York Times.
| Джим Гоберман | |
|---|---|
| англ. J. Hoberman | |
 | |
| Ім'я при народженні | Джеймс Льюїс Гоберман |
| Дата народження | 14 березня 1948[1] (77 років) |
| Місце народження | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Громадянство | США |
| Професія | кінокритик, журналіст |
| Alma mater | Колумбійський університет, Університет штату Нью-Йорк, Бінгемтонський університет, Школа мистецтв Колумбійського університету і Alexander Hamilton High Schoold |
| Нагороди та премії | |
| Офіційний сайт | |
| Джим Гоберман у Вікісховищі | |
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Джеймс Льюїс Гоберман закінчив Колумбійський університет. Працював у нью-Йоркському тижневику The Village Voice під керівництвом знаменитого Ендрю Сарріса, рецензував переважно експериментальні фільми. Його перша рецензія — розбір дебютного фільму Д. Лінча «Голова-гумка» (1977). 1983 року Гоберман спільно з Дж. Розенбаумом опублікував історичний огляд американського андерграунду, «Опівнічні фільми».
Дж. Гоберман тривалий час відповідав за складання програми Нью-Йоркського кінофестивалю, у 1988—2012 роках курував увесь кінорозділ Village Voice. Періодично також друкувався у виданнях з Сан-Франциско (за що удостоєний призу місцевого кінофестивалю). 2000 року він випустив книгу «Червона Атлантида», в якій розглянув комуністичний проєкт XX століття в поняттях естетики.
Гоберман має авторитет як у США[2], так і за кордоном. Читає лекції в Нью-Йоркському університеті; раніше викладав у Гарварді.
На початку 2012 року у зв'язку зі скороченням штату покинув Village Voice[3], причому в американській пресі залишення Гоберманом нью-йоркського тижневика було схарактеризовано, як «кінець епохи»[4][5]. На початку 2014 року змінив Дейва Кера як оглядача домашнього відео газети The New York Times[6].
Remove ads
Найкращі фільми за рік
- 2001 — «Малголленд Драйв»
- 2002 — «Комуна (Париж, 1871)»
- 2003 — «Павук»
- 2004 — «Доґвіль»
- 2005 — «Виправдана жорстокість»
- 2006 — «Смерть пана Лазареску»
- 2007 — «Мене там немає»
- 2008 — «Політ червоної кулі»
- 2009 — «Володар бурі»
- 2010 — «Дивний випадок Анжеліки»
- 2011 — «Небезпечний метод»
- 2012 — «Табу»
- 2013 — «Гравітація»
Бібліографія
- Автор
- Film After Film: (Or, What Became of 21st Century Cinema?). Verso, Brooklyn, New York, 2012.
- An Army of Phantoms: American Movies and the Making of the Cold War. The New Press, New York, 2011.
- The Magic Hour: Film at Fin de Siècle. Temple University Press, Philadelphia, 2003.
- The Dream Life: Movies, Media, and the Mythology of the Sixties. The New Press, New York, 2003.
- On Jack Smith's Flaming Creatures: (and Other Secret-flix of Cinemaroc). Granary Books/Hips Road, 2001.
- The Red Atlantis: Communist Culture in the Absence of Communism. Temple University Press, Philadelphia, 1999.
- 42nd Street. BFI Publishing, London, 1993.
- Bridge of Light: Yiddish Film Between Two Worlds. New York: The Museum of Modern Art/Schocken Books, 1992.
- Vulgar Modernism: Writing on Film and Other Media. Temple University Press, Philadelphia, 1991.
- Dennis Hopper: From Method to Madness. Walker Art Center, Minneapolis, 1988.
- Home Made Movies: Twenty Years of American 8mm & Super-8 Films. Anthology Film Archives, New York, 1981.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads