Джміль червонуватий

Джміль червонува́тий (Bombus ruderatus) — перетинчастокрила комаха родини Бджолиних.

?Джміль червонуватий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина:	Бджолині (Apidae)
Рід:	Джміль (Bombus)
Вид:	Джміль червонуватий
Біноміальна назва
Bombus ruderatus (Fabricius, 1775)
Посилання
Вікісховище:	Bombus ruderatus
Віківиди:	Bombus ruderatus
EOL:	1177352
МСОП:	13356564

Назва

Видовий епітет

Видовий епітет лат. ruderatus перекладається як укр. руїнний або укр. сміттєвий та вказує на рудеральне оселище цього виду^[1][2].

Опис

Довжина тіла маток — 20-22 мм, самців — 18-20 мм. Довжина щік майже в 2 рази більша за ширину мандибул у місці їх прикріплення. Ширина перев'язки із чорних волосків між крилами трохи більша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині спинки.

Особливості біології

Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мохом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. Літає з квітня до жовтня. В одному гнізді вирощується до 100 робочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбутніх маток, статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.

Поширення

Ареал цього виду охоплює територію Давнього Середземномор'я на схід до Малої Азії.

На території України вид трапляється у західних, північних та центральних районах. За останнє десятиріччя зареєстрований у Харківській, Донецькій областях та в Криму. Нещодавно також підтверджено його знахідку на західному Поділлі та Закарпатті (за даними І. Б. Коновалової, 2005, 2007).

Значення

Джміль червонуватий — запилювач квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як огірки, гарбузи та інші баштанні культури.

Загрози та охорона

Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.

Охороняється в Українському степовому, Опуцькому, Карадазькому природних заповідниках та у природному заповіднику «Медобори». Необхідно створити заказники та нові заповідники в інших осередках мешкання виду.