Джо Ді Маджо

Джо Ді Маджо (англ. Joe DiMaggio; 25 листопада 1914, м. Мартінес, штат Каліфорнія — 1999) — американський бейсболіст. Найбільш відомий як «Joltin 'Джо» — легендарний центровий гравець «Нью-Йорк Янкіз». Чоловік Мерилін Монро.

Джо Ді Маджо англ. Joe DiMaggio
Загальна інформація
Прізвиська	Joltin' Joe і The Yankee Clipper
Громадянство	США
Народження	25 листопада 1914(1914-11-25)[1][2][…]  Мартінес, Каліфорнія, США
Смерть	8 березня 1999(1999-03-08)[1][2][…] (84 роки)  Голлівуд, Бровард, Флорида, США
Поховання	Holy Cross Cemeteryd
Причина смерті	рак легень
Alma mater	Академія науки та технології імені Галілеяd
Вебсторінка	joedimaggio.com
Спорт
Країна	США
Вид спорту	бейсбол[3]
Команда	Нью-Йорк Янкіз і Нью-Йорк Янкіз
Нагороди Associated Press Athlete of the Yeard (1941) Найцінніший гравець Головної бейсбольної ліги (1947) Найцінніший гравець Головної бейсбольної ліги (1941) Найцінніший гравець Головної бейсбольної ліги (1939)
Джо Ді Маджо у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маджо.

Біографія

Джо Ді Маджо відзначений як один з найбільш обдарованих відбиваючих в бейсбольній історії. Тед Вільямс одного разу назвав його «найбільшим універсальним гравцем, якого я коли-небудь бачив». Ключовий гравець «Нью-Йорк Янкіз» був відомий завдяки приголомшливим ударам в 56 іграх 1941 року. Такі показники залишаються досі рекордними для вищої ліги бейсболу.

Приваблива поведінка і видатний талант зробили бейсболіста популярним героєм його часу. Він отримав прізвисько «Joltin 'Joe» і «The Yankee Clipper». Бейсболіст грав усі 13 сезонів за «Янкіз» у великій лізі (1936-42, 1946-51) перед своїм відходом в 1951 році.

Одружився з кінозіркою Мерилін Монро в 1954 році. Його безперервна відданість після розлучення була легендарною: після смерті Монро в 1964 році він щотижня посилав квіти їй на могилу. У 1970х — 1980х роках Дімаджіо був легко впізнаваним телевізійним рекламістом для автоматичних кавоварок.

У 1955 Джо Ді маджо був вибраний в національний бейсбольний Зал слави.

Додаткові дані: Дімаджіо носив уніформу № 5, відбивав і кидав правою рукою. У біографії Джо Дімаджіо на три роки бейсбольна кар'єра була перервана службою в армії під час Другої світової війни. Доля Дімаджіо стала темою для твору Річарда Бена Крамера «Життя Героя». Знаменита фраза «Куди ти пішов, Джо Дімаджіо?» Пішла від пісні дуету «Саймон і Гарфанкел» «Містер Робінсон». У короткій бродвейській п'єсі «Мерилін» в 1983 році роль Дімаджіо зіграв Скотт Бакура. Напис на могильній плиті Дімаджіо говорить «Втілення привабливості, гідності і витонченості …». Іншими відомими гравцями «Нью-Йорк Янкіз» були Бейб Рут, Лу Геріг, Мікі Ментл, Джим Боутон.