Джузеппе Пелла

Джузеппе Пелла (італ. Giuseppe Pella; 18 квітня 1902, Вальденго, П'ємонт, Італія — 31 травня 1981, Рим) — Голова Ради Міністрів Італії і міністр закордонних справ з 17 серпня 1953 по 18 січня 1954.

Джузеппе Пелла італ. Giuseppe Pella
італ. Giuseppe Pella
Джузеппе Пелла італ. Giuseppe Pella
31-й Голова Ради міністрів Італії
17 серпня 1953 — 18 січня 1954
Попередник	Альчіде де Гаспері
Наступник	Амінторе Фанфані
Міністр закордонних справ Італії
15 лютого 1959 — 25 березня 1960
Попередник	Амінторе Фанфані
Наступник	Антоніо Сеньї
Міністр закордонних справ Італії
19 травня 1957 — 1 липня 1958
Попередник	Гаетано Мартіно
Наступник	Амінторе Фанфані
Міністр закордонних справ Італії
17 серпня 1953 — 18 січня 1954
Попередник	Альчіде де Гаспері
Наступник	Аттільо Піччіоні
Народився	18 квітня 1902(1902-04-18)[1][2]  Вальденго, Провінція Б'єлла, П'ємонт, Італія
Помер	31 травня 1981(1981-05-31)[1][2] (79 років)  Рим
Відомий як	політик, дипломат, економіст
Місце роботи	Туринський університет і Римський університет ла Сапієнца
Країна	Італія  Королівство Італія
Політична партія	Християнсько-демократична партія
Нагороди
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Діяч правого крила Християнсько-демократичної партії, секретар міністерства фінансів, потім міністр фінансів в уряді Альчіде де Гаспері, в 1948 був призначений міністром державного майна, на цій посаді викликав неприязне ставлення до себе з боку комуністів, соціалістів і деяких інших партій своєю ліберально-монетаристською політикою. У 1953 став прем'єр-міністром у свідомо тимчасовому уряді, створеному для врегулювання політичної кризи. Викликав конфлікт з Тіто з приводу Трієста своїми націоналістичними заявами, що викликало його відставку. У тому ж році після смерті де Гаспері Пелла став головою Європейського парламенту і займав цю посаду до 1956 року. Згодом з 19 травня 1957 по 1 липня 1958 — знову міністр закордонних справ в уряді Адоні Дзола, з 15 лютого 1959 по 23 березня 1960 — в уряді Антоніо Сеньї, в 1960—1962 — міністр балансу в уряді Амінторе Фанфані. Вороже ставився до альянсу з соціалістами, Пелла після цього пішов з політики до 1972, коли він на нетривалий термін став міністром фінансів в уряді Джуліо Андреотті. До 1976 був сенатором.