Дзорапор

Дзорапор (вірм. Ձորափոր) (Дзор^[1], Кайал, Кайен) — гавар в провінції Гугарк Великої Вірменії^[2], історико-географічна область. У XII—XIII століттях був відомий під назвами Кайал і Кайен.

Гавар Кайен (Дзорапор) на карті Ташир-Дзорагетського царства

Географія

Охоплював території уздовж середньої течії річки Агстева^[3]. Згідно «Вірменської географії» VII століття, був першим гаваром провінції Гугарк^[2]. Межував на півночі з гаваром Кохбопор, на заході — з Таширом, на південному сході — з гаваром Тавуш (Тучкатак). Назва області походить від вірменського слова дзор (ущелина). Пізніша назва Кайал (вірм. Կայեան^[4]) перекладається з вірменського як стоянка^[5].

Історичний нарис

Згідно Мовсесу Хоренаці, в I столітті н. е. Дзорапор (Дзор) разом з гаваром Колбопор, Цобопор, Кангарк і Джавахк був спадковим нахарарським володінням^[1]. У 387 році, під час першого розділу Вірменії, був приєднаний до васального від Персії Грузинського царства^[2]. Уже з IV століття Дзорапор склав невелике нахарарство. З його знатних спадкоємців відомий католикос Вірменії Саак Дзорапореці^[6] (Дзорапорський), який жив в VII столітті. Нахарарський рід Дзорапора був перерваний в VII столітті під час арабського панування. У 880-ті роки цар Вірменії Ашот I приєднав Дзорапор до вірменської держави, коли її кордони на сході доходили до річки Кура^[7]. На початку X століття тут будуються кілька важливих фортець і укріплень, серед яких найбільш важливими були Кайал і Кайцон. З 966 року до кінця XI століття гавар був у складі Ташир-Дзорагетського царства, після чого на деякий час був завойований сельджуками.

На початку XII століття цар Грузії Давид Будівельник приєднав вірменську^[8] область до Грузії^[9], а в другій половині XII століття тут правили Арцруніди з центром у фортеці Махканаберд. З 1191 до XIV століття Дзорапор входив до володіння Закарянів. У XII—XIII століттях область Дзорапор називалася також Кайал або Кайен на ім'я однойменної фортеці на лівому березі річки Агстев. З XVII століття — Грагі дзор. Пізніше вірменський Дзрапор входив у Картлійське царство.

Одне з найдавніших поселень — селище Лалі, згадується в географії Птолемея.

Культура

У Дзорапорі розташовані ряд найважливіших вірменських історико-архітектурних пам'яток, серед яких Гошаванк (Гетиці)^[10] (1191—1196 рр.), Макараванк (1205 г.), Агарцин^[11] (1281 р), Аракелоц (XIII в.) і т. д. У гаварі Дзорапор/Кайал жили і творили такі діячі вірменської культури як Мхітар Гош, Хачатур Таронаці, в Нор Гетиці (Гошаванк) навчався Кіракос Гандзакеці.

• 
  Гошаванк, 1191-1196 рр.
• 
  Макараванк, 1205 р
• 
  Агарцин, 1281 р

Відомі уродженці

• Саак III Дзорапореці (пом. 708)^[12] — католикос Вірменії 677—703 рр.

В літературі

Частина подій твору Газароса Агаяна «Торк Ангех і Айкануш Прекрасна» (1888) відбуваються в Дзоропорі.

Див. також

• Велика Вірменія
• Історія Вірменії