Повисюхові мухи

Повисюхові^[1], повисюхові мухи^[2], або дзюрчалкові^[3] (Syrphidae) (деякі види в народі називають трутиками, прутиками) — родина комах з ряду двокрилих. Родина складається з приблизно 200 родів, понад 6000 видів.

Повисюхові мухи Період існування: еоцен — наш час
Episyrphus balteatus
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Двокрилі (Diptera)
Section:	Aschiza
Надродина:	Syrphoidea
Родина:	Повисюхові (Syrphidae) Latreille, 1802
Підродини
Eristalinae Microdontinae Pipizinae Syrphinae
Вікісховище: Syrphidae

Опис

Середнього розміру й великі мухи довжиною тіла від 0,8 до 2,5 см. Часто мають яскраве смугасте чи плямисте забарвлення черевця, з жовтим й темним перемежаним малюнком. Мімікрують під бджіл, ос, джмелів. Деякі види волохаті. Крила переважно прозорі, з трьома розвинутими радіальними жилками та добре розвинутою анальною коміркою. Між останньою радіальною та медіальною жилками знаходиться несправжня жилка (потовщена мембрана крила).

Личинки зазвичай циліндричної або веретеноподібної форми. У деяких водяних личинок розвинувся довгий анальний сегмент, так званий «хвіст», за допомогою якого вони дихають повітрям^[4].

Спосіб життя

Імаго добре літають, паруються в повітрі. Часто трапляються на квітках. Чимало видів здатні зависати в повітрі, звідки й назва «мухи-повисюхи».

Личинки хижі, рослинноїдні, детритофаги. Деякі личинки мешкають на поверхні рослин, де полюють на попелиць і дрібних гусениць (наприклад, у сирфа перев'язаного). Інші розвиваються у рослинних тканинах, живлячись ними. Чимало личинок, зокрема бджоловидок мешкають у стічних водах, мулі, гної, гнилій деревині тощо. Деякі види паразитують у гніздах мурашок чи ос.

Систематика й різноманіття

Родина містить понад 6 тисяч видів^[5].

Родину розділяють та 3 підродини:

• Eristalinae
• Microdontinae
• Syrphinae — 16 триб (Bacchini, Paragini, Syrphini, Toxomerini, Microdontini, Spheginobacchini, Brachyopini, Callicerini, Ceriodini, Eristalini, Eumerini, Milesiini, Pipizini, Rhingiini, Sericomyini, Volucellini)
  • також деякі автори виділяють четверту підродину Pipizinae^[5].

Личинки підродини Eristalinae переважно розвиваються в органічних відходах, що розкладаються, деякі види є рослиноїдними^[5].

Серед представників підродини Syrphinae чимало хижаків, але є й мінери^[5].

Підродина Microdontinae є найменшою, містить понад 400 видів, об'єднаних у близько 40 родів та поширених переважно в тропічних регіонах, лише приблизно 50 видів представлені в Палеарктиці^[6][7].

Повисюха Episyrphus balteatus на квітах Жимолості в'юнкої (Lonicera periclymenum)

В Україні

Родина Повисюхи в Україні налічує 67 родів, які включають близько 500 видів.

Sphaerophoria scripta L. — зоофітофаг. Імаго тримаються в лугових біоценозах, а також на галявинах, узліссях, розріджених деревостоях та інших стаціях, де є квітуча рослинність. Личинки тримаються на листі та травах переважно в колоніях попелиць, рідше — у колоніях псилід. Протягом сезону дають не менше двох генерацій.^{[джерело?]}

Значення для людини

Хижі личинки вважаються корисними ентомофагами. Серед рослиноїдних видів є ті, що пошкоджують культурні рослини, зокрема цибулева дзюрчалка (Eumerus strigatus) може пошкоджувати цибулю.

Імаго є запилювачами культурних і дикорослих рослин^[8].

Див. також

• Furcantenna yangi (повисюха підродини Microdontinae)