Дигай Микола Олександрович

Микола Олександрович Дигай (нар. 11 листопада 1908(19081111), село Покровське Області Війська Донського, тепер Неклинівського району Ростовської області, Російська Федерація — 6 березня 1963, місто Москва) — радянський діяч, міністр будівництва СРСР, заступник голови Ради міністрів РРФСР, голова виконавчого комітету Московської міської ради депутатів трудящих. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1963 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2-го, 4—6-го скликань.

Дигай Микола Олександрович
Народився	11 листопада 1908(1908-11-11)  село Покровське Області Війська Донського, тепер Неклинівського району Ростовської області, Російська Федерація
Помер	6 березня 1963(1963-03-06)[1] (54 роки)  Москва, СРСР[1]
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. З 1923 року працював робітником на будівництві. У 1925—1926 роках — співробітник Донського окружного комітету комсомолу (ВЛКСМ).

У 1927—1929 роках — котельник (казаняр) Таганрозького металургійного заводу.

У 1929 році закінчив Таганрозький вечірній робітничий факультет.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1929—1932 роках — студент Московського вищого технічного училища імені Баумана.

У 1932—1935 роках — слухач Військово-інженерної академії РСЧА.

У 1935—1936 роках — інженер будівництва Новотагільського (Нижньотагільского) металургійного комбінату Свердловської області.

У 1937—1938 роках — голова виконавчого комітету Нижньотагільської міської ради депутатів трудящих Свердловської області.

У 1938—1939 роках — керуючий тресту «Уралважбуд».

У 1939—1946 роках — начальник Головного будівельного управління Уралу («Головуралбуду») Народного комісаріату із будівництва СРСР.

У січні 1946 — 14 червня 1947 року — 1-й заступник міністра будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР.

14 червня 1947 — 9 березня 1949 року — міністр будівництва військових та військово-морських підприємств СРСР.

9 березня 1949 — 15 березня 1953 року — міністр будівництва підприємств машинобудування СРСР.

15 березня 1953 — 23 вересня 1957 року — міністр будівництва СРСР.

20 травня 1957 — 25 лютого 1958 року — міністр будівництва Російської РФСР.

25 лютого — 30 липня 1958 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР.

У 1958—1959 роках — 1-й заступник голови Держплану Ради міністрів Російської РФСР.

20 серпня 1959 — 27 січня 1961 року — голова Комісії Президії Ради міністрів СРСР з питань капітальних вкладень — міністр СРСР.

У січні — вересні 1961 року — 1-й заступник міністра транспортного будівництва СРСР.

2 вересня 1961 — 6 березня 1963 року — голова виконавчого комітету Московської міської ради депутатів трудящих.

Помер 6 березня 1963 року в Москві. Урна з прахом похована в Кремлівській стіні на Красній площі Москви.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• медалі