Дикань Василь Павлович

Василь Павлович Дикань (нар. 1905(1905), місто Харків, тепер Харківської області — ?) — український радянський діяч, новатор виробництва, токар Харківського тракторного заводу імені Орджонікідзе. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Дикань Василь Павлович
Народився	1905(1905) місто Харків
Помер	невідомо
Країна	РСФРР  СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дикань.

Біографія

Народився в родині робітника-столяра. У 1920 році закінчив двокласну школу в Харкові і розпочав свою трудову діяльність робітником на залізничній станції Нова Баварія (біля Харкова).

З 1922 по 1926 рік — учень школи фабрично-заводського навчання при паровозному депо станції Основа, здобув спеціальність токаря.

У 1926–1930 роках — токар електромеханічного заводу міста Харкова. У 1930–1941 роках — токар Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації. З 1941 по 1942 рік працював у місті Сталінграді, з 1942 по 1947 рік був токарем на військовому заводі в місті Барнаулі Алтайського краю РРФСР.

З 1947 року — токар цеху пристосувань Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

Член ВКП(б) з 1951 року.

Потім — на пенсії в місті Харкові.

Нагороди

• орден Леніна (6.12.1957)
• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 91945)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1961)
• медалі

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)
• газета «Соціалістична Харківщина» (Харків) — лютий 1958 року.