Димитар Дечев

Димитар Фердинандов Дечев — болгарський вчений, класик-філолог, історик і епіграф^[3], академік Болгарської академії наук. Засновник і дійсний член Болгарського археологічного інституту (1920) і член Австрійського археологічного інституту.

Димитар Дечев
Димитър Дечев
Народився	28 серпня 1877(1877-08-28)[1]  Свіштов, Османська імперія
Помер	4 вересня 1958(1958-09-04)[1] (81 рік)  Софія, Народна Республіка Болгарія
Поховання	Центральний цвинтар Софії
Діяльність	філолог, класичний філолог, історик, викладач університету, декан, науково-педагогічний працівник
Галузь	класична філологія[2] і історія[2]
Alma mater	Лейпцизький університет
Знання мов	болгарська[2] і німецька[2]
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство	Болгарська академія наук
Батько	Q12297535?
Нагороди

Біографія

Дечев народився 28 серпня 1877 року в місті Свиштов в родині вчителя Фердинанда Дечева. Він пройшов і закінчив класичну філологію в Німеччині в Лейпцигу і в Геттінгені. Спеціалізувався в Німеччині, Італії та Австрії.

Після повернення до Болгарії він працював викладачем у Чирпані (1895—1896) і Софії (1903—1904). У 1914 році почав працювати у Софійському університеті як викладач латинської мови, з 1921 — доцент, а з 1928 — постійний професор і завідувач кафедри латинської філології. У 1933 — 1934 рр. — декан історико-філологічного факультету Софійського університету. З 1943 року він був дійсним членом, академіком Болгарської академії наук.