Династія Північна Янь

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Янь.

Дина́стія Північна Янь (спрощ.: 北燕; піньїнь: Bĕiyàn) — династія, що правила частиною північно-східного Китаю у період шістнадцяти держав. У 409 році виникла внаслідок повалення династії Пізня Янь. Володарював рід Фен. Була захоплена армією Північна Вей у 436 році.

Північна Янь
409 – 436
Столиця	Лунчен
Мови	Китайська
Форма правління	Монархія
Історія
• Заснування	409
• Падіння	436
Населення
Попередник Наступник Династія Пізня Янь Династія Північна Вей
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Північна Янь

Історія

У 407 році, скориставшись внутрішніми конфліктами та палацовими інтригами у державі Пізня Янь впливовий сановник (китаєць за походженням) Фен Ба оголосив себе імператором. У 409 році він остаточно повалив Пізню Янь й започаткував династію Північна Янь. Імператори нової династії намагалися розширити свої володінь на південь та на захід, проте марно. Вже у 436 році Північна Янь зазнала поразки від військ Північної Вей й була приєднана до останньої.

Скляний посуд у формі качки. Північна Янь

У внутрішній політиці Фен ба та його спадкоємець намагалися відродити традиційні китайські цінности, бюрократичну систему, підтримувалися ремісництво та торгівля.

Імператори

Посмертне ім'я	Особисте ім'я	Роки правління	Девіз і роки правління
Вень-чен-ді 文成帝 Wénchéngd	Фен Ба 馮跋 Féng Bá	409–430	Тайпін (太平 Tàipíng) 409–430
Чжао-чен-ді 昭成帝 Zhāochéngdì	Фен Хун 馮弘 Féng Hóng	430–436	Дасін (大興 Dàxīng) 430–436

Джерела

• David A. Graff: Medieval Chinese Warfare, 300–900. London and New York: Routledge, 2002, s. 71-72. ISBN 0-415-23954-0.