Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сичов Дмитро Євгенович
російський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Дмитро Євгенович Сичов (рос. Дмитрий Евгеньевич Сычёв, нар. 26 жовтня 1983, Омськ) — російський футболіст, нападник «Волги».
Насамперед відомий виступами за «Локомотив» (Москва), в якому провів більшу частину кар'єри, а також національну збірну Росії.
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за «Спартак» (Тамбов), в якому виступав до початку 2002 року, поки не перейшов у «Спартак» (Москва), де провів один сезон, взявши участь у 18 матчах чемпіонату. У складі московського «Спартака» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,5 голу за гру першості.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу французького «Марселя», до складу якого приєднався в грудні 2002 року. Проте, закріпитися в складі команди з Марселя Дмитро не зумів, програвши конкуренцію Дід'є Дрогба, Мідо та Стіву Марле.
У січні 2004 року повернувся на батьківщин підписавши контракт з московським «Локомотивом», яке заплатило за футболіста 4 млн євро. Вже в першому сезоні Сичов зміг себе показати. забивши 15 голів протягом сезону, завдяки чому Дмитро став найкращим футболістом в країні. Однак, наступний сезон став переломним моментом в кар'єрі Сичова: на початку серпня, при відкритті сезону Дмитро отримав розрив хрестоподібної зв'язки. Після відновлення Сичов так і не повернувся на свій колишній рівень, незважаючи на це наприкінці 2009 року Дмитро Сичов у віці 26 років був визнаний найдосвідченішим гравцем «Локомотива». Разом з командою Сичов став чемпіоном Росії, а також володарем Суперкубка та Кубка країни
На початку 2013 року Дмитро на правах оренди перейшов в мінське «Динамо», а влітку, після завершення терміну оренди з мінчанами, був орендований «Волгою».
Remove ads
Виступи за збірну
27 березня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в товариській грі проти збірної Естонії.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії та чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала дев'ять років, провів у формі головної команди країни 47 матчів, забивши 15 голів.
Remove ads
Статистика виступів
Узагальнити
Перспектива
Клубна кар'єра
(поновлено станом на 15 липня 2013 року)
Статистика виступів за збірну
Голи за збірну
Досягнення
Командні
- Переможець Меморіалу Гранаткіна (юнаки до 18 років): 2001
- Чемпіон Росії: 2004
- Переможець Кубка чемпіонів Співдружності: 2005
- Володар Суперкубка Росії: 2005
- Володар Кубка Росії: 2006/07
Особисті
- Найкращий бомбардир Меморіалу Гранаткіна (юнаки до 18 років): 2001
- Найкращий бомбардир Кубка чемпіонів Співдружності: 2002
- Найкращий перший нападник, найкращий новачок, найкращий юніор Чемпіонату Росії та найкращий кандидат у молодіжну збірну за оцінками «Спорт-Експрес» (середній бал — 6,08): 2002
- В списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (4) : № 1 (2004); № 2 (2005); № 3 (2007, 2009)
- Футболіст року в Росії («Спорт-Експрес»): 2004
- Футболіст року в Росії (тижневик «Футбол»): 2004
- Найкращий футболіст Чемпіонату Росії за оцінками «Спорт-Експрес» (середній бал — 6,30): 2004
- Найкращий кандидат у молодіжну збірну та найкращий перший нападник за оцінками «Спорт-Експрес» (середній бал — 6,21): 2005
- Найкращий перший нападник за оцінками «Спорт-Експрес» (середній бал — 5,94): 2006
- Член «Клубу 100» російських бомбардирів (з 29 листопада 2009 року): 127 голів
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads