Дмитрівська вулиця (Житомир)

Дмитрівська вулиця — знаходиться в історичній частині міста Житомир

Дмитрівська вулиця  Україна
Будинок, у якому у 1920-ті жив композитор Віктор Косенко з дружиною Ангеліною
Населений пункт	Житомир
Місцевість	Старе місто
Район	Корольовський
Історичні відомості
Колишні назви	Леваневського
Загальні відомості
Протяжність	250м
Координати	50°15′15″ пн. ш. 28°40′47″ сх. д.
Поштові індекси	10008
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Інфраструктура
Забудова	садибна житлова, громадська
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r15711323 ↑2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Дмитрівська вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Дмитрівська.

Характеристики

Вулиця розташована в Корольовському районі міста, в центральній частині міста^[1], у Старому місті. Починається від перехрестя з вулицями Хлібною та Івана Франка, завершується перехрестям з вулицею Князів Острозьких. Від Дмитрівської вулиці бере початок провулок Професора Грищука.

Забудова вулиці представлена малоповерховими житловими будинками садибного типу (переважно на декілька квартир).

Пам'ятки архітектури та історії:^[2]

Буд. № 5 — будинок, побудований у 80-х роках ХІХ ст.^[3], в якому народився Сергій Корольов.

Буд. № 10 (колишній № 6) — будинок побудови кінця ХІХ століття^[4], у якому в 1920-ті рр. жив композитор Віктор Косенко з дружиною Ангеліною.^[5]

Історія

Історія назви

Історична назва — Дмитрівська вулиця — вживалася з другої половини ХІХ століття. У 1937 році перейменована на вулицю Леваневського. У 1989 році повернуто історичну назву Дмитрівська частині вулиці Леваневського, в межах нинішніх вулиць Хлібної та Князів Острозьких.^[6]

Історія формування вулиці

Вулиця виникла й формувалася у другій половині ХІХ століття^[7] згідно з генеральними планами міста середини ХІХ століття, переважно на вільній від забудови місцевості тодішньої околиці міста. Вулиця проєктувалася до перехрестя зі Східною вулицею, де проходила проєктна східна межа міста. У середині ХІХ століття на трасі запроєктованої вулиці в межах нинішньої Дмитрівської вулиці поставали декілька будинків з присадибними ділянками на місці сучасного перехрестя з вулицею Князів Острозьких. За місцем розташування сучасного перехрестя нинішніх вулиць Дмитрівської, Хлібної, Івана Франка проходила дорога, що прямувала від середмістя до Левкова^[8]. У 1879 році вулиця завершувалася глухим кутом неподалік нинішнього провулка Професора Грищука^[9]. До кінця ХІХ століття вулиця сформувалася згідно з проєктом. Забудова вулиці формувалася протягом другої половини ХІХ століття — першої половини ХХ століття. До більшовицького перевороту сформувалася переважна кількість одноповерхової житлової забудови.