Дмитрієв Валентин Іванович

Валентин Іванович Дмитрієв (нар. 27 травня 1927(19270527), село Тіни Нижньоінгаського району, тепер Красноярського краю, Російська Федерація — 22 серпня 2020, місто Москва) — радянський діяч, 1-й секретар Магнітогорського і Челябінського міських комітетів КПРС, 2-й секретар ЦК КП Латвії, Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Ефіопії. Член Бюро ЦК КП Латвії в 1980—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 8—9-го скликань. Депутат Верховної ради Латвійської РСР 10—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Дмитрієв Валентин Іванович
Народився	27 травня 1927(1927-05-27)  село Тіни Нижньоінгаського району, тепер Красноярського краю, Російська Федерація
Помер	22 серпня 2020(2020-08-22) (93 роки)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Одеська державна академія будівництва та архітектури
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитрієв.

Життєпис

У 1943 році пішов добровольцем на Військово-морський флот СРСР. З 1943 по 1950 рік служив на міноносці. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950—1955 роках — студент Одеського гідротехнічного інституту.

У 1955—1956 роках — майстер, старший виконроб на будівництві в місті Первоуральську Свердловської області. У 1956—1959 роках — головний інженер, начальник будівельного управління тресту «Південьуралспецбуд» у місті Магнітогорську Челябінської області.

У 1959—1961 роках — секретар районного комітету КПРС міста Магнітогорська. У 1961—1962 роках — секретар партійного комітету тресту «Магнітобуд» міста Магнітогорська.

У 1962—1970 роках — 1-й секретар Магнітогорського міського комітету КПРС Челябінської області.

У 1970—1979 роках — 1-й секретар Челябінського міського комітету КПРС.

У 1971 році закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1979—1980 роках — інспектор ЦК КПРС.

17 жовтня 1980 — 3 вересня 1986 року — 2-й секретар ЦК КП Латвії.

22 липня 1986 — 15 серпня 1990 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Народній Демократичній Республіці Ефіопії.

З 1990 року — на пенсії в місті Москві.

Нагороди і звання

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі
• Надзвичайний і Повноважний Посол