Дніпровське водосховище

Дніпро́вське водосхо́вище (також відоме як Запорізьке водосховище) — водойма в Україні у складі каскаду водосховищ на річці Дніпро, в межах Запорізької та Дніпропетровської областей.

Дніпровське водосховище
Дніпровське водосховище навпроти сіл Діброва (лівий берег) та Майорка (правий берег), Дніпропетровська область Дніпровське водосховище навпроти сіл Діброва (лівий берег) та Майорка (правий берег), Дніпропетровська область
47°52′10″ пн. ш. 35°5′10″ сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Дніпропетровська область Запорізька область
Розташування	Україна Запорізька область Дніпропетровська область
Геологічні дані
Тип	Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні	410 км²
Висота	51,4  м
Глибина середня	8,2  м
Глибина макс.	62  м
Довжина	129 км
Ширина	3,2 (макс. 7 км) км
Берегова лінія	550 км
Об'єм	3,3 км³
Вода
Басейн
↑ Водний басейн	басейн Дніпра
Вливаються	Дніпро, Самара, Оріль
Витікають	Дніпро
Країни басейну	Україна
Інше
Міста та поселення	Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське
Дамба, гребля	Dnieper Hydroelectric Damd
Дніпровське водосховище (Україна)
Дніпровське водосховище у Вікісховищі

Історія

Водосховище створено на р. Дніпро 1932 року греблею Дніпровської ГЕС. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, оскільки була зруйнована гребля Дніпровської ГЕС; його повністю відновили 1948 року після відбудови греблі. Комуністи назвали водосховище «озером ім. В. І. Леніна» — від пам'ятника Леніну в греблі у Запоріжжі, до майже Кам'янського по Дніпру та Новомосковська — по Самарі.

Загальні відомості

Затока Остапова (на межі Дніпропетровської і Запорізької областей)

У затоці Вільна (Запорізька область)

Площа 410 км², об'єм 3,3 км³, довжина 129 км, ширина 3,2 км (максимальна — 7 км), середня глибина 8,2 м, найбільша — 62 м. Довжина берегової лінії 550 км. Береги складені з лесоподібних суглинків та пісків, є виходи гранітів. Висота берегів — до 10 м. Замерзає у листопаді-грудні, скресає в березні. Товщина криги становить пересічно 20—45 см. Максимальна температура води в липні — понад +25 °C. Водообмін у водосховищі відбувається 12—14 разів на рік. Абсолютний рівень води 51,4 м. Коливання рівня води до 2,9 м.

Дніпровське водосховище поділяється на дві частини: верхню «річну», між Кам'янським та Дніпром (80 км), і нижню — «озерну», між Дніпром і Дніпрогесом (90 км). Є острови, особливо багато в районі міста Дніпра.

Спорудження водосховища створило умови для скрізного судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище. Водами водосховища затопили 10 порогів та 40 кам'янистих уступів.

Частину Дніпровського водосховища у пригирловій частині Самари називають Самарська Затока.

Населені пункти

На берегах водосховища розташовані міста Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське та чимало сіл і селищ.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.^{[джерело не вказане 4146 днів]}

Джерела та посилання

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів