Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Добра (Україна)

село у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Добра (Україна)map
Remove ads

До́бра село в Україні, в Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 20 км на захід від селища Маньківка, за 15 км від станції Поташ та за 4 км від автошляху М05. Населення становить 1 074 особи.

Коротка інформація село Добра, Основні дані ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Поблизу села виявлено сліди трипільської культури, два поселення епохи бронзи, чотирнадцять курганів. На теренах поселення знайдено також римські срібні монети.

Село відоме з 17 століття. Назва походить, за переказами, від смачної джерельної води в місцевих криницях. З селом пов'язані події з Коліївщиною, українською козаччиною.

У 1760 році закладена й освячена священиком Феодором Погорілецьким на новому місці церква Різдва Божої Матері, у 1768 році перейшла з унії до православ'я, тоді тут налічувалося 147 дворів, а 1783 року — 121 двір та 629 чоловіків і жінок.

У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення:

Юго-восточная часть села Красноставки называется Доброе, что находится при реке Конеле и считается за особое село, хотя состоит в непрерывной связи с Красноставкой и составляет одно владельческое имение Флориана Рожицкого (латинского исповедания). Жителей обоего пола 1460; церковь Богородичная, деревянная, 5-го класса; земли имеет 44 десятины; построена 1725 года.

У 1905 році село Добра відносилося до Верхняцької волості, Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення було 3076 десятин; на той час у селі було 412 дворів.

До складу села Добра входить присілок Красноставка — колись окреме село.

15 липня 1941 року війська Вермахту підійшли до села: кілька днів тривали криваві бої за Добру, село переходило із рук у руки, аж доки в кінці місяця переважаючі сили гітлерівців не захопили поселення. У роки нациської окупації в селі проти загарбників мужньо виступила родина Пороховського — Василь Кирилович, дружина Уляна Савівна й син Микола, які загинули в нерівному поєдинку з гітлерівцями у своєму будинку. 624 жителі села брали участь і Другій світовій війні, 138 з них нагороджені урядовими нагородами, 258 загинули.

1952 — в селі встановлено пам'ятник на могилі воїнів, що відвоювували село, а 1968 року — обеліск Слави односельцям, які полягли в боях за Батьківщину.

Станом на 1972 рік в селі працював колгосп імені Горького, за яким було закріплено 3947,5 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3701,5 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічна і деревообробна майстерні, пилорама. Також в селі працювали середня і початкова школи, два клуби, дві бібліотеки з фондом 14,5 тисяч книг, два медичних пункти, пологовий будинок, дитячі ясла і садок відділення зв'язку, ощадна каса, шість магазинів.

Remove ads

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Пам'ятки

Неокласичний садибний будинок Флоріана Рожицького та залишки садибного парку 19 ст. Пам'ятка архітектури.

Відомі люди

У селі народилися Герої Радянського Союзу:

Remove ads

Галерея

Посилання

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads