Добровлянський Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добровлянський.

Василь Васильович Добровлянський (1889—1921) — український ентомолог, керівник Київської ентомологічної станції (1917—1921), член Комітету вивчення фауни УАН і Біологічної секції УАН (1919). Досліджував біологію попелиць України.

Василь Васильович Добровлянський
Народився	1889(1889)
Помер	17 квітня 1921(1921-04-17) Київ
Країна	Російська імперія →  УНР,  Українська Держава →  УРСР
Alma mater	Київський університет
Галузь	зоологія, ентомологія, захист рослин
Заклад	Київська ентомологічна станція, Комітет вивчення фауни УАН, Зоологічний музей ВУАН
Вчене звання	приват-доцент
Науковий ступінь	доктор медицини
Батько	Добровлянський Василь Якович

На честь дослідника названо вид попелиць Ctenocallis dobrovljanskyi Klodnitsky, 1924.

Син відомого вченого у галузі лісівництва, професора Василя Добровлянського.

Життєпис

У 1910 році закінчив Київський університет. З 1911 року працював на Київській ентомологічній станції, з 1913 був завідувачем її ентомологічного відділення, з 1917 року очолював цю станцію. У 1918 році здобув ступінь доктора медицини і згодом звання приват-доцента.^[1][2]

У 1919—1920 роках був членом Комітету вивчення фауни УАН і Біологічної секції УАН, проводив дослідження біології попелиць як співробітник Біологічної секції УАН^[1][3][2]. У 1921 році почав працювати в Зоологічному музеї ВУАН^[2], але невдовзі помер, 17 квітня 1921 року, у віці 31-32 років, у Києві.^[1]

Про смерть Василя Добровлянського згадував Т. Г. Добржанський у листі до академіка В. І. Вернадського^[1][4], відповідно той був знайомий з обома.

Також про смерть Василя Добровлянського згадано у опублікованій праці його колеги Івана Клодницького, який в пам'ять про нього назвав новий вид попелиць, Ctenocallis dobrovljanskyi Klodnitsky, 1924, що залишається загальновизнаним.^{[5][6][7][8][9][10]}

Дослідження

Основні праці присвячені вивченню біології та поширення попелиць, а також заходам боротьби з ними.

У 2000 році В. О. Мамонтова характеризувала доробок Добровлянського як ґрунтовні дослідження з біології попелиць плодових дерев та ягідних чагарників в Україні, зазначаючи, що Добровлянський встановив факт міграції лататтєвої попелиці зі сливових на різні водні рослини, а також описав нові види попелиць.^[6]

У 1913 році Василь Добровлянський запропонував виділення двох нових видів попелиць, Aphis mordvilkiana Dobrovljansky, 1913 та Aphis prunorum Dobrovljansky, 1913, які визнавалися протягом 20 століття, але в сучасній систематиці станом на 2024 не приймаються. Aphis mordvilkiana вважається синонімом Aphis idaei van der Goot, 1912, що був описаний лише на рік раніше за публікацію праці Добровлянського^[11]. Aphis prunorum наразі вважається синонімом Rhopalosiphum nymphaeae (Linnaeus, 1761)^[12].

Деякі праці

• Добровлянский В. В. 1912. Наблюдения над тлями, вредящими в плодовых садах Киевской губернии. Киев. 12 с.
• Добровлянский В. В. 1913. К биологии тлей плодовых деревьев и ягодных кустов. Киев: Издательство Киевской энтомологической станции. 47 с.
• Добровлянский В. В. 1913. Луговой мотылек, Phlyctaenodes (Botys) sticticalis L., и меры борьбы с ним. Хозяйство. 24: 37.
• Добровлянский В. В. 1913. Вредители полеводства и садоводства по наблюдениям Киевской энтомологической станции в 1912 году. Хозяйство. 29.
• Добровлянский В. В. 1914. Наблюдения над вредителями полеводства и садоводства, произведенные энтомологическим отделением Киевской станции по борьбе с вредителями растений в 1913 году. Хозяйство. 4-5.
• Добровлянский В. В. 1915. Отчет о работах энтомологического отделения Киевской станции по борьбе с вредителями растений за 1914 г. Киев: Издательство Киевской энтомологической станции. 41 с.
• Добровлянский В. В. 1916. Список тлей, встречающихся на культурных растениях в Харьковской губернии. Бюллетень о вредителях сельского хозяйства. 1-6.