Добролежа Анатолій Тимофійович

Анато́лій Тимофі́йович Доброле́жа (10 грудня 1930, Скопіївка — 10 березня 2009, Київ) — український художник кіно, художник-постановник, ілюстратор. Член Спілки кінематографістів України (1965), Спілки радянських художників України (1967). Заслужений діяч мистецтв України (2003)^[1]. Брат художника Миколи Добролежі.

Добролежа Анатолій Тимофійович
Народження	10 грудня 1930(1930-12-10)  Скопіївка, Добровеличківський район, Українська СРР, СРСР
Смерть	10 березня 2009(2009-03-10) (78 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1957) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1963)
Вчитель	Мучник Леонід Овсійович, Ацманчук Олександр Павлович, Богородський Федір Семенович, М'ясников Геннадій Олексійовичd і Пименов Юрій Івановичd
Діяльність	графік, художник-постановник
Працівник	Кіностудія ім. О. Довженка
Член	Спілка кінематографістів України і Спілка радянських художників України
Брати, сестри	Микола Добролежа
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добролежа.

Життєпис

Народився 10 грудня 1930 року в селі Скопіївці (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області, Україна) у багатодітній заможній селянській сім'ї. 1957 року закінчив Одеське художнє училище де навчався у Леоніда Мучника, Олександра Ацманчука. Дипломна робота — картина «Вшанування Петра Ілліча Чайковського в Одеській опері» (олія, Музей Одеського художнього училища). Протягом 1957—1963 років навчався на художньому фаультеті Всесоюзного державного інституту кінематографії, був учнем Федора Богородського, Геннадія Мясникова, Юрія Пименова. Дипломна робота — ескізи декорацій і розкадровки до сценарію «Відкриття Антарктиди» (темпера, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України)^[2].

З 1963 року працював художником-постановником на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Одночасно у 1960–1970-х роках ілюстратрував журнал «Україна». Мешкав у Києві в будинку на вулиці Затонського, № 21А, квартира № 126 та у будинку на проспекті Радянської України, № 20В, квартира № 490^[3]. Помер у Києві 10 березня 2009 року.

Творчість

Працював у галузях кіно-декораційного мистецтва та книжкової графіки.

Оформив понад 40 книг, зокрема:

• «Балет „Мідний вершник“. Одеська опера» (1957);
• «Чорний хрест» (1961) та «Вулиця без світанку» (1967) Юрія Усиченка;
• «Северин Наливайко» Миколи Вінграновського (Київ, 1996).

Автор публікації «Микола Вінграновський у спогадах, листах і кіно» // «Вітчизна», 2006, № 9–10^[4].

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1958 року^[2]. Учасник художньої виставки в Парижі у 2003 році.

Роботи художника крім названих музеїв, зберігаються в Музеї Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка^[2], Кіровоградському обласному художньому музеї (близько 250 творів)^[5].

Фільмографія

Оформив художні фільми:

• «Шарф коханої» (1955, асистент художника)^[2]
• «Закон Антарктиди» (1963)
• «Ракети не повинні злетіти» (1964)
• «Звірте свої годинники» (1965)
• «До міста прийшло лихо» (1965)
• «У пастці» (1967)
• «Дитина» (1968)
• «Дума про Британку» (1969)
• «Комісари» (1970)
• «Сеспель» (1971)
• «Ні дня без пригод» (1972)
• «Тихі береги» (1972)
• «Ефект Ромашкіна» (1973)
• «Анна і Командор» (1974)
• «Особисте життя» (1974)
• «Шлях до Софії» («Шлях до Софії») (1978)
• «Спокута чужих гріхів» (1978)
• «Біла тінь» (1979)
• «Овід» (1980)
• «Вир» (1983)
• «Климко» (1983)
• «Канкан в Англійському парку» (1984)
• «Крижані квіти» (1986)
• «Небилиці про Івана» (1989)
• «Провінційний анекдот» (1990)
• «Поїзди без усмішок»/«Вихід № 19» (1990)
• «Особиста зброя» (1991)

Науково-популярні кінострічки:

• «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992)
• «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)
• «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)
• «Галич — столиця князя Данила Галицького» (1993)
• «Гетьман Сагайдачний» (1994)