Долинський Вітольд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Долинський.

Долинський Вітольд (27 грудня 1880, Дуліби — 11 березня 1955, Гданськ) — архітектор.

Вітольд Долинський
Народження	27 грудня 1880(1880-12-27) Дуліби
Смерть	11 березня 1955(1955-03-11) (74 роки) Гданськ
Країна	Австро-Угорщина →  Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Батько	Іван Долинський

Біографія

Народився 27 грудня 1880 року в селі Дуліби (тепер Бучацького району Тернопільської області) в родині архітектора Івана Долинського.^[1] Мав двох братів та двох сестер.^[2] 1910 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. У 1915—1939 роках працював інженером технічного департаменту міської ради.^[1]

1904 року експонував у Львівській політехніці проєкти стінних розписів на виставці Спілки студентів архітектури.^[3]

1918 року увійшов до технічно-артистичної ради щойно створеного Бюро спілки архітекторів, яке планувало виконувати роботи при повоєнній відбудові краю.^[4] Від 1922 року спільно зі скульпторами Яном Нальборчиком та Юліушем Белтовським здійснював мистецький нагляд за будівництвом Цвинтаря орлят.^[5] Відтоді ж спільно з Ігнатієм Дрекслером очолював комісію, яка наглядала за мистецьким рівнем надгробків, встановлюваних на Личаківському цвинтарі.^[6] Досліджував скульптуру Личаківського цвинтаря. Видав книжку «Личаківський цвинтар у 1800-х» (Cmentarz Łyczakowski w latach 1800-nych, 1929), ілюстровану власними рисунками на 23 таблицях.

1925 року став членом Політехнічного товариства у Львові.^[7]

1944 року виїхав до Польщі. Помер 1955 року у Гданську.^[1]

Роботи

• Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).^[8]
• Проєкт павільйону Залізного лицаря на проспекті Свободи у Львові (1916).^[1]
• Павільйон фірми «Eta» на Східних торгах у Львові (1921).^[1]
• Вілла на вулиці Самчука, 15 у Львові (1924).^[1]
• Каплиця в Дитятині (1925). Приписується Долинському через подібність із каплицею у Пнятині.^[6]
• Каплиця Матері Божої Королеви Корони Польської у Пнятині. Проєкт 1926 року, реалізований до 1928, витриманий у формах модернізованого бароко.^[6]
• Реконструкція краєвиду Львова XVIII століття, базована на архівних матеріалах і графічних пам'ятках. Зберігається у Львівському історичному музеї. Лягла в основу діорами, виконаної Зигмунтом Розвадовським і Станіславом Яновським, експонованої на загальній виставці в Познані 1929 року. Пізніше експонувалась в окремому павільйоні на Східних торгах.^[9]
• Реконструкція вигляду львівської ратуші у XVII столітті (створена не пізніше 1936). Зберігається у Львівському історичному музеї.^[10]
• Проєкт реставрації фасаду Двору Артуса у Гданську. Виконаний 1950 року, реалізований до 1952.^[11]
• Долинський, можливо, був автором первинного проєкту реконструкції палацу Корнякта на площі Ринок у Львові. Модифікованого і реалізованого Вавжинцем Дайчаком.^[12]