Долонно-підошовний синдром

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синдром (значення).

Доло́нно-підо́шовний синдро́м (ДПС) або долонно-підошовна еритродизестезі́я (ДПЕ) — почервоніння, набряк шкіри долонь і підошов, часто супроводжується болісними відчуттями, парестезіями (оніміння, відчуття «повзання мурашок»). Найчастіше синдром виникає як ускладнення хіміотерапії, також може розвиватись при серпоподібноклітинній анемії, прийомі наркотиків.

Долонно-підошовний синдром
Долонна еритрема як побічний ефект хіміотрепії (капецитабін, доксорубіцин тощо) Долонна еритрема як побічний ефект хіміотрепії (капецитабін, доксорубіцин тощо)
Спеціальність	дерматологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	Y43.1-Y43.3
DiseasesDB	34044
MeSH	D060831
Hand-foot syndrome у Вікісховищі

Патогенез

На сьогодні невідомий.

Клінічні ознаки

Тяжкість синдрому може варіювати від безболісного припухання шкіри у вище названих ділянках тіла (1 ступінь) до появи болючих пухирів, відшарування епідермісу зі зниженням його функцій (3 ступінь).

Лікування

Проводять симптоматичне лікування (обезболюючі, кортикостероїди, вітамін В6^[1], крем з 10%-вим вмістом уридину^{[2] [3]}, охолодження шкіри)^[4]. Зазвичай синдром проходить через кілька тижнів після припинення хіміотерапії.^[5][6]

До цитостатичних лікарських препаратів, що можуть спричинити долонно-підошовний синдром, відносять капецитабін, циклофосфамід, цитарабін, доцетаксел, доксорубіцин, фторурацил, паклітаксел, сорафеніб, сунітиніб.