Дольницький Антін Августинович

Антін Августинович Дольницький (29 січня 1853, село Корсів — 14 лютого 1953, Відень) — український літератор, перекладач, правник, громадський діяч. Псевдоніми, криптоніми: Антон Переплис, А. П.^[2]

Дольницький Антін Августинович
Народився	29 січня 1853(1853-01-29)  Корсів, Бродівський район, Львівська область, Україна
Помер	14 лютого 1953(1953-02-14) (100 років)  Відень, Окупація Австрії союзниками
Діяльність	громадський активіст, письменник, перекладач, правник
Галузь	література[1][1], перекладацтво[d][1][1] і право[1][1]
Alma mater	Бережанська гімназія
Знання мов	українська[1][1] і слов'янські мови[1][1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дольницький.

Життєпис

Народився 29 січня 1853 року в с. Корсів, нині Бродівський район Львівщини, Україна в сім'ї місцевого пароха о. Августина Дольницького (*1822 — †7.03.1899, Корсів)^[3].

Від 1863 року навчався у Бережанській ґімназії. У 1871—1875 роках — студент правничого факультету Львівського університету. Брав активну участь в українському студентському русі Галичини. 1874—1876 роки — співредактор студентського часопису «Друг», у 1875-1876 роках очолював «Академічний кружок», спричинився до зламу москвофільських тенденцій у ньому. Разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Іваном Белеєм — надхненники короткочасового об'єднання з «Дружнім лихварем».

Від 1875 року працював у судових органах, з 1910 року — державний радник Найвищого суду у Відні.

Родина

• Дружина Йосифа, до шлюбу — Осипа Охримович (Охримовичівна)^[4]

діти^[5]

• Ірина (у США Ірена) Данилович, 23 липня 1879 — 24 квітня 1960
• Меланія, 31 грудня 1880 — 22 жовтня 1890 (9 років)
• Юлія Таїса Дольницька, 20 жовтня 1882 — 21 листопада 1966, була секретаркою д-ра Євгена Петрушевича
• Степан Дольницький, 14 серпня 1885 — 18 червня 1944
• Роман, 1887 — 25 вересня 1888 (біля року)
• Марія Софія Дольницька (Недбаль), 1 січня 1895 — 27 жовтня 1974

Творчість

На сторінках журналу «Друг» вміщував власні літературні твори (повість «На потемки»), переклади, белеристики, рецензії, есе (зокрема «Язык в галицкой литературі». У 1880—1884 роках, у журналі «Батьківщина» розмістив низку своїх статей правничої тематики («Провізоричний податок ґрунтовий від р. 1881», «Військова такса», «Про вивлащення під желізниці», «Письмо з Підгіря»). Передруковувався у виданнях «Русскій народый правотарь» (т. 1-6, Л., 1880—1884).

Автор праці «Спомин про молодого Івана Франка», яка вміщена в книзі «Спогади про Івана Франка» (К.,1981).