Віктор Долідзе

Віктор Ісидорович Долі́дзе (груз. ვიქტორ ისიდორეს ძე დოლიძე; 30 липня 1890, Озургеті — 24 травня 1933, Тифліс) — радянський грузинський композитор.

Віктор Долідзе
груз. ვიქტორ ისიდორეს ძე დოლიძე
Основна інформація
Повне ім'я	груз. ვიქტორ დოლიძე
Дата народження	18 (30) липня 1890 або 30 липня 1890(1890-07-30)[1]
Місце народження	Озургеті, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Дата смерті	24 травня 1933(1933-05-24)[1] (42 роки)
Місце смерті	Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Поховання	Дідубійський пантеон
Громадянство	Російська імперія  Грузинська Демократична Республіка  СРСР
Професії	композитор
Жанри	опера
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 18 [30] липня 1890(18900730) року в місті Озургеті^[2] в Гурії (нині Грузія) в бідній селянській сім'ї. Навчався у Тифліському комерційному училищі, де організував струнний оркестр (мандоліни та гітари)^[2]. В 1910 році на конкурсі мандолініста отримав першу премію. Після закінчення училища вступив до Київського комерційного інституту та паралельно став займатися в музичному училищі по класах скрипки і композиції^[2]. У 1917 році закінчив училище і з цього ж року мешкав у Тифлісі, де присвятив себе композиторській діяльності.

Помер в Тифлісі 24 травня 1933 року. Похований у Тбілісі на Дідубійському пантеоні.

Творчість

Автор першої грузинської комічної опери «Кето і Коте» на власне лібрето за комедією «Ханума» Авксентія Цагарелі^[a], що завоювала широку популярність. У літературі цей твір часто розглядається і як оперета. Також автор опер «Лейла» (1922)^[b], «Цисана» (1929)^[c], «Замира»^[d] (уривки виконувалися у 1930 році)^[e][3].

Автор творів^[4]:

• для оркестру: симфонія «Азербайджан» (1931—1932), фантазія «Іверіада» (1925), марш «У країні нартів»;
• для фортепіано з оркестром: концерт (1932);
• романсів (9).

З кінця 1920-х і в 1930-х роках вів роботу 31 збирання і запису осетинського музичного фольклору (зібрав понад 200 пісень і танців^[4]). Незабаром створив оркестрові мініатюри «Осетинська лезгинка», «Танець запрошення» — «Хонга-кафт» та інші.

Виноски

1. Перша постановка у 1919 році в Тифлісі.
2. За п'єсою Авксентія Цагарелі «Лезгинська дівчина Гулджавар».
3. На сюжет Ертацмінделі.
4. На основі народних осетинських легенд «Чермен» і «Замира».
5. Опера залишилася незакінченою.