Доменіко Мерліні

Домені́ко Мерлі́ні (італ. Domenico Merlini; 22 лютого 1730(17300222) — 20 лютого 1797) — італійський архітектор. Представник пізнього класицизму і ампіру. Народився у Вальсольді, Північна Італія. Мешкав і працював у Речі Посполитій (1750—1797). Нобілітований (1768). Королівський архітектор (з 1773). Збудував палац Лазенки, Мисливський палац в Лазенках, Церква святого Карло Борромео в Повонзках, Міську браму Любліна. Помер у Варшаві, Польща.

Доменіко Мерліні
Народження	22 лютого 1730(1730-02-22) Вальсольда, Італія
Смерть	20 лютого 1797(1797-02-20) (66 років) Варшава, Польша
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Польща
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Варшава, Люблін
Архітектурний стиль	класицизм
Найважливіші споруди	Палац Лазєнковський
Членство	Торговицька конфедерація
Доменіко Мерліні у Вікісховищі

Імена

• Домені́ко Мерлі́ні (пол. Domenico Merlini) — італійське ім'я^[1].
• Домені́к Мерлі́ні (пол. Dominik Merlini) — імя в польських джерелах.

Біографія

Надгробок Д. Мерліні, «Повонзки»

Народився 22 лютого 1730 року в італійській Вальсольді. З 1750 по 1797 рр. жив і працював у Польщі.

Вислужив дворянство у 1768 р. З 1773 року — королівський архітектор. За його проєктами робили як реконструкції вже існуючих споруд (палац Генріха Брюля, Уяздовський замок, палац Красінських), так і будували нові в польських провінційних містах. Ранішні твори мають присмак стилю бароко, що не погіршило художніх образів споруд. Пізніше дотримувався стилістики класицизму, що походила від творчого надбання Палладіо. Низка проєктів Мерліні з колекції Станіслава Августа зберігається в Петербурзькій академії мистецтв.^[2]

Помер у Варшаві 1797 року. Могила збережена.

Перелік головних споруд

• Палац Лазенки
• Мисливський палац в Лазенках (для короля Станіслава ІІ Августа у 1775—1779 рр.)
• Церква святого Карло Борромео в Повонзках
• Міська брама в місті Люблін
• Реконструкція Уяздовського замку (1768—1771 рр.)
• Перебудова бібліотеки в Королівському замку в Варшаві (1776—1786 рр.)
• Палац в Ополі Любельськім
• Палац в містечку Яблонна
• Палац Кароля Томатіса у варшавській місцевості Мокотув, дільниці Крулікарня (1782—1786 рр.). Він є будівлею центричного типу, неодноразово використаного при будівництві варшавських культових і світських класицистичних споруд Тильманом Гамерським. Схема вперше застосована Палладієм у його Віллі Ротонді під Венецією.^[3]
• Реконструкція палацу Красінських у Варшаві (1783 р.)
• Реконструкція палацу графа Г. Брюля
• Будівля коронного трибуналу у Любліні (реконструкція старої ратуші, проєкт 1781–1787 рр.^[4][5])
• Греко-католицька церква у Варшаві.

• 
  Мисливський палац в Лазенках
• 
  Цервка святого Карло Борромео
• 
  Палац Кролікарня, Варшава
• 
  Греко-католицька церква і монастир отців василіян, Варшава
• 
  Палац Лазенки

На теренах України

Наполеон Орда. 1875 р.

• Проєкт маєтку Стецьких у Великих Межирічах (тепер спецшкола-інтернат).
• Палац князів Любомирських (Дубно) — був збудований на залишках давньої споруди у другій половині XVIII ст. князем Михайлом Любомирським, який перепланував старий замок, розмістивши в палаці князів Острозьких службові приміщення і архіви, а навпроти нього побудував палац сучасного типу. Автором проєкту є італійський зодчий і архітектор Доменіко Мерліні.^[6]
• Ймовірно, палац в смт. Вороновиця для М. Грохольського (тепер Вінницька обл.). Нині в палаці міститься Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України.
• Ймовірно, маєток поміщиків Орловських (Маліївці) — родинна легенда Орловських приписує авторство проєкту популярному архітектору Доменіко Мерліні.^[7]

Див. також

• Митці і маєтки України