Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Дональд Плезенс
британський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Дональд Генрі Плезенс (англ. Donald Henry Pleasence; 5 жовтня 1919, Ворксоп, Велика Британія — 2 лютого 1995, Сен-Поль-де-Ванс, Франція) — англійський актор, кавалер ордена Британської імперії. За свою творчу кар'єру знявся більш ніж у 200 фільмах та серіалах. У більшості картин грав негативних персонажів. Серед усіх його робіт виділяються ролі Ернста Ставро Блофельда у фільмі про Джеймса Бонда «Живеш тільки двічі» і доктора Сема Луміса у серії фільмів жахів «Хелловін».
| Дональд Плезенс | |
|---|---|
| Donald Henry Pleasence | |
 | |
| Ім'я при народженні | Дональд Генрі Плезенс |
| Дата народження | 5 жовтня 1919 |
| Місце народження | Ворксоп, Ноттінгемшир, Велика Британія |
| Дата смерті | 2 лютого 1995 (75 років) |
| Місце смерті | Сен-Поль-де-Ванс, Франція |
| Громадянство | Велика Британія |
| Alma mater | Ecclesfield Schoold |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1954–1995 |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0000587 |
| Дональд Плезенс у Вікісховищі | |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Юність
Плезенс народився у Ворксопі, Ноттінгемшир, в Англії, син Аліси (уродженої Армітейж) та Томаса Стенлі Плезенс.[1] Ріс у невеликому селі Грімолдбі, Лінкольншир, виховувся методистом.[2] Навчався в молодшій школі Кросбі у Сканторпі та Екклсефільдській гімназії у Шеффілді, Йоркшир.[3]
Попрацювавши на залізничній станції в Свінтоні, він вирішив, що хоче стати професійним актором, і в 1939 році влаштувався в Джерсійську репертуарну трупу.[2]
Друга світова війна
Акторська кар'єра почалася з театральної ролі Харетона Ерншоу у виставі «Буремний перевал» у травні 1939 року, проте була перервана через початок Другої світової війни. Спершу Дональд Плезенс хотів відмовитися від служби в армії через свої переконання, зареєструвавшись як відмовник з міркувань совісті, але восени 1940 року, після атак Люфтваффе на Лондон, змінив свою позицію і вуступив добровольцем до лав військово-повітряних сил.[4] Служив у 166-й ескадрильї бомбардувальників, здійснивши майже шістдесят рейдів проти країн Осі над окупованою Європою. Його літак «Avro Lancaster» було збито 31 серпня 1944 року під час рейду на Ажанвіль[5][6], після чого він потрапив у полон, де перебував до кінця війни.
У 1946 році був демобілізований з повітряних сили Великої Британії.[7]
Артистична кар'єра
Повернувшись до акторства після війни, Плезенс відновила роботу в театральних трупах Бірмінгема та Бристоля.[8] На нього одразу звернули увагу критики, які назвали його «людиною з гіпнотичними очима». Крім гарного зовнішнього вигляду, актор мав добрий голос, неголосний, але інтенсивний. У підсумку у своїй творчій кар'єрі він грав переважно безумців або злодіїв, у тому числі Іоанна Безземельного у телесеріалі про Робіна Гуда, Генріха Гіммлера у «Орел приземлився» та Блофельда у «Живеш тільки двічі», а також доктора Криплена. Крім цього, Плезенс активно брав участь в аудіозаписах для дітей.
Плезенс двічі було номіновано на премію «Тоні» за найкраще виконання головної ролі у п'єсі: 1969 року за роль у п'єсі «Чоловік зі шкляного кіоску» і 1972 року за роль у п'єсі «Мудра дитина». 1994 року актора було нагороджено орденом Британської імперії.
Приватне життя
Актор був одружений чотири рази. Мав п'ять дочок.[джерело?]
Remove ads
Ролі у театрі
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017) |
- 1946, 16 липня — 11 серпня — «Порочне коло»/«Vicious circle», за п'єсою Сартра «За зачиненими дверима». Режисер Пітер Брук/Arts Theatre Club[en], Лондон, — Коридорний
Фільмографія
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads