Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева (ДВВПУ) — радянське, українське військове училище в 1967—1995 роках.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Наказом Міністра оборони СРСР № 063 від 13 березня 1967, Директивою Генерального штабу ЗС СРСР ДГШ № орг. 1162950 від 22 квітня 1967 та Директивою Командувача військами Київського військового округу ДКВО № 1155539 від 7 травня 1968 було прийнято рішення про створення Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку.

16 червня 1967 — закінчилося формування ДВВПУ на базі школи-інтернату № 10 та початкової школи № 37 по штату № 17735[1].

1 вересня 1967 — проведено перший набір із 303 курсантів почав навчання.

29 жовтня 1967 — в день народження Ленінського комсомолу приведені до присяги курсанти 1-го курсу з числа цивільної молоді.

18 лютого 1968 року — від імені Президії Верховної Ради СРСР Членом Військової Ради — Начальником політичного Управління ЧКВО генерал-полковник Василь Головкін вручив училищу Бойовий прапор.

23 лютого 1968 року — в день 50-річчя Арміх СРСР училище було нагороджено перехідним Червоним прапором Донецького обкому КПУ та Донецького облвиконкому.

28 липня 1971 — відбувся перший випуск офіцеров-політпрацівників[2].

9 грудня 1976 — училищу було вручено перехідний Червоний Прапор Військової ради Червонопрапорного Київського військового округу за високі результати у підготовці шостого випуску офіцерів-політпрацівників.

15 червня 1977 — Наказ Міністра оборони СРСР № 00108 про встановлення Дня училища в ознаменування сформування Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку.

11 листопада 1985 Постановою Ради Міністрів СРСР № 1067 училище отримало найменування: Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії А. А. Епішева.

Липень-серпень 1991 — відбувся останній набір курсантів до ДВВПУ.

Кінець 1991 — початок 1992 — Відразу після розпаду СРСР і перепідпорядкування училища МО України, перед КПП училища була знята легендарна вивіска ДВВПУ ІВ НД, а замість неї була вивішена нова, в якій була збережена спадкоємність абревіатури ДВВПУ — Донецьке вище військово-педагогічне училище.

3 січня 1992 — особовий склад училища прийняв Військову присягу на вірність народу України. Училище перепідпорядковано Міністерству оборони України. Прийнято рішення про його розформування в 1995 р (Наказ МО України № 133 1992 г.).

19 лютого 1992 — Постановою Кабінету Міністрів України № 490 училище перейменовано в Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку.

1992—1993 — на базі училища створено Донецький військовий ліцей. Коли відбувся останній випуск офіцерів, ліцей передислокувався в перший навчальний корпус.

15 лютого 1995 — Директива МО України Д.185 / 065 (на виконання Наказу МО України № 133 від 1992 г.) Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку після здійснення у червні 1995 року останнього випуску офіцерів-вихователів підлягає розформуванню до 1.09.1995 року.

1 вересня 1995 — Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку розформовано. Бойовий прапор училища здано в Державний архів МО України. Змінний особовий склад переданий в/ч А2517, постійний особовий склад і техніка — на доукомплектування частин і підрозділів округу (процес завершився в листопаді 1995).

Remove ads

Випуски училища

Більше інформації Рік, Кількість випускників ...
Remove ads

Керівний склад навчального закладу

Начальники

Заступники начальника

  • полковник Єфімов Олександр Олександрович (1969—1973)
  • полковник Григор'єв Володимир Прокопович (1973—1975)
  • полковник Коцюк Віталій Володимирович (1976—1987). Похований у Донецьку 23.08.2010[3].
  • полковник Мірошниченко Володимир Йосипович (1987—1990)
  • полковник Тимченко Володимир Миколайович (1990—1993)
  • полковник Янішевський Віктор Миколайович (1993—1995)

Заступники начальника по політичній частині

  • полковник Тарасов Сергій Васильович (1967—1970)
  • полковник Новиков Сергій Павлович (1970—1972)
  • полковник Васильєв Іван Леонтійович (1972)
  • полковник Трилобіт Іван Якович (1972—1975)
  • полковник Самара Володимир Харитонович (1975—1984). Помер 23.05.2015. Похований у Донецьку.
  • полковник Мачушко Володимир Іванович (1984—1988)
  • полковник Бичков Віктор Григорович (1988—1990)
  • полковник Горбачов Валерій Петрович (1990—1991)

Начальники соціально-психологічної служби

  • полковник Бурега Валерій Васильович (1992—1993)
  • підполковник Лустін Юрій Михайлович (1993—1995)

Заступник начальника училища з виховної роботи

  • полковник Романов Микола Михайлович (10.02.1995 — 15.11.1995)

Начальники навчального відділу

  • полковник Александров Гліб Миколайович (1967—1969)
  • полковник Сидоренко Олександр Федорович (1969—1978)
  • полковник Гурин Василь Михайлович (1978—1982)
  • полковник Давидов Владлен Васильович (1982—1984). Помер 19.12.2017 на 86-му році життя[4].
  • полковник Чернишов Євген Васильович (1984—1990)
  • полковник Зельніцкій Андрій Миколайович (1990—1992)
  • полковник Лісовський Володимир Олександрович (1993—1994)
  • полковник Степанов Анатолій Семенович (1994—1995)
  • підполковник Зуєнко Дмитро Вікторович (1995)

Заступники начальника по технічній частині

  • полковник Романов Михайло Степанович (1967—1977)
  • полковник Нікітін Григорій Якович (1978—1983
  • полковник Ярохно Іван Вакумовіч (1983—1988)
  • полковник Овчінніков Микола Андрійович (1989—1994)

Заступники начальника по матеріальному забезпеченню

  • полковник Федюнин Володимир Павлович (1967—1972)
  • підполковник Шапошников Яків Васильович (1972—1974)
  • полковник Бєлов Олексій Васильович (1974—1977)
  • підполковник Жихарєв Володимир Федорович (1977—1980)
  • полковник Романов Мирослав Миколайович (1980—1989)
  • капітан 1 рангу Гавриленко Євген Федорович (1989—1992)
  • полковник Янішевський Сергій Миколайович (1992—1993)
  • полковник Марценюк Василь Григорович (1993—1995)
Remove ads

Відомі випускники

  • Виноградов Степан Васильович. Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри військової підготовки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Випуск 1974.
  • Олекса́ндр Володи́мирович Прогні́мак (*2 січня 1958 , Донецьк) — український політичний та державний діяч, колекціонер, меценат, письменник, драматург. Випуск 1975
  • Валерій Вікторович Райко (нар. 5 серпня 1960) — український військовик. Генерал-лейтенант. Доктор педагогічних наук (2009). Професор. Ректор Національної академії Державної Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (з 2002 по 2014). Випуск 1981
  • Капкін Олександр Борисович. Суддя Зарічного районного суду м. Суми. Випуск 1981
  • Микола Михайлович Литвин (нар.8 березня 1961, Слобода-Романівська, Житомирська область) — голова Державної прикордонної служби України у 2003—2014, генерал армії України. Випуск 1984
  • Ткаченко Юрій Валентинович. Перший заступник голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Випуск 1984
  • Тімченко Олександр Володимирович. Начальник науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України. Випуск 1984
  • Валерій Анатолійович Бондик; член Вищої ради юстиції (березень 2007 — травень 2013). Випуск 1985
  • Пругло Олег Євгенович. Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації. Випуск 1985
  • Малий Ігор Анатолійович (нар. 1966). З 2008 по 2014 заступник директора департаменту корпоративного управління та правового забезпечення — начальник відділу Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України». Випуск 1987
  • Золкін Юрій Олексійович. Голова Станично-Луганської районної державної адміністрації з 20.03.2015 р. Випуск 1987
  • І́гор Ві́кторович Алексє́єв (* 10 січня 1960, Донецьк) — український політик, секретар ЦК КПУ (від червня 2005 р.), народний депутат України (від 2002 р.) Випуск 1987
  • Арсірій Руслан Олександрович. Суддя окружного адміністративного суду м. Києва. Випуск 1988
  • Андрій Володимирович Головач (нар. 27 червня 1969, Донецьк, СРСР) — генерал-полковник податкової міліції, перший заступник Голови Державної податкової служби України — начальник податкової міліції України за часів Януковича. Випуск 1990
  • Булюк Віталій Вікторович (народився 21 грудня 1969, с. Гладківка, Херсонська область, Голопристанський район) — депутат Херсонської обласної ради V, VI, VII скликань, начальник Херсонської митниці з 2007 до 2015 року. З 4 грудня 2015 року обраний на посаду заступника голови Херсонської обласної ради. Випуск 1990
  • Рибалко Євген Вікторович, голова міської ради м. Сватове (Луганська область). Випуск 1991
  • Сподар Ярослав Богданович. Народився 27 січня 1970 року в смт. Народичі Житомирської області. З 24 травня 2014 — заступник командувача Національної гвардії України по роботі з особовим складом. Випуск 1992
  • Руслан Миколайович Сольвар (нар. 12 травня 1971 року, Піщанка, Вінницька область, Україна) — народний депутат України 7-го скликання (обраний по одномандатному округу № 91). Член партії «Удар». Випуск 1993
  • Беспалов Олег Павлович — український політик
  • Прокопенко Ігор Станіславович (рос. Прокопенко Игорь Станиславович, нар.8 лютого 1965 р., м. Павловськ) — російський тележурналіст, документаліст, ведучий програми «Військова таємниця» на «РЕН ТВ», фахівець з таємним змовам, заступник генерального директора з документальних та публіцистичних проектів телекомпанії «РЕН ТВ», телеведучий, шестиразовий лауреат премії ТЕФІ.
  • Хміляр Олег Федорович (рос. Хмиляр Олег Федорович) нар. 10 серпня 1973р., С. Конюшків Львівська обл. - начальник кафедри суспільних наук Національного університету оборони України ім. І. Черняхівського, доктор психологічних наук, доцент, полковник. Випуск 1994.
Remove ads

Джерела

  • Офіційний сайт училища. [Архівовано 11 грудня 2012 у WebCite]
  • «Военное училище в сердце Донбасса» / Авторы-составители: Владимир Хохлов, Юрий Циндренко. — М.: АП «Наука и образование», 2017. — 740 с.
  • Малакеев С. В. «Донецкое политическое: нам не забыть», Донецк 2008

Посилання

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads