Донецький округ (область Війська Донського)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донецький округ.

Донецький округ — адміністративна одиниця у області Війська Донського Російської імперії; окружне управління було у станиці Кам'янська.

Донецький округ
Центр	Кам’янська (станиця)

Географія

Площа території — 24 659,3 квадратної версти.

Історія

Округ створено 1802 року серед 7 округ Землі Війська Донського.

У 1897 році населення округу становило 455 819 осіб, у тому числі росіяни — 273 302, українці — 177 376^[1].

До початку XX сторіччя область Війська Донського складалася з 9 округів: 1-го Донського, 2-го Донського, Донецького, Усть-Медведицького, Хоперського, Черкаського, Ростовського, Сальського та Таганрізького.

Козаки округу служили в таких частинах:

• легка кавалерія — 10-й Донський генерала Луковкіна, 27-й, 44-й, 11-й Донський генерала-від-кавалерії графа Денисова, 28-й, 45-й, 12-й Донський генерал-фельдмаршала Потьомкіна-Таврійського, 29-й, 46-й полки;
• кінна артилерія — 2-а, 9-а, 16-а Донські козацькі батареї.

У 1918 році з частин Усть-Медведицький, Донецького й Хоперського округів було утворений Верхньо-Донський.

1920 року з захопленням Наддоння Червоною армією Донецький округ увійшов до складу Донської області.

Населення

Чисельність населення — 455 819 осіб (перепис 1897 року).

Чисельність українців

• 1-ша ревізія (1718 рік) — немає даних;
• 2-га ревізія (1743 рік) — немає даних;
• 3-тя ревізія (1761 рік) — немає даних;
• 4-та ревізія (1781 рік) — немає даних;
• 5-та ревізія (1794 рік) — 29,8 тисячі осіб (56,8 %);
• 6-та ревізія (1811 рік) — нема даних;
• 7-ма ревізія (1815 рік) — 42,7 тисячі осіб (56,3 %);
• 8-ма ревізія (1833 рік) — 38,1 тисячі осіб (47,2 %);
• 9-та ревізія (1850 рік) — 73,6 тисячі осіб (55,7 %);
• 10-та ревізія (1858 рік) — 85,5 тисячі осіб (51,0 %);
• перепис 1897 року — 177,4 тисячі осіб (38,9 %);
• перепис 1910—1917 року — 24,5 тисячі осіб (38,9 %).^[2]

Адміністративний поділ

1913 рік

На 1913 рік до складу округу входило 11 юртів станиць:

Вешенський юрт — станиця Вешенська, Гундоровський юрт — станиця Гундоровська, Єланський юрт — станиця Єланська, Казанський юрт — станиця Казанська,

Калитвенський юрт — станиця Калитвенська, Кам'янський юрт — станиця Кам'янська, Луганський юрт — станиця Луганська, Мигулинський юрт — станиця Мигулинська,

Милютинський юрт — станиця Милютинська, Митякинський юрт — станиця Митякинська, Усть-Білокалитвинський юрт — станиця Усть-Білокалитвинська,

На 1913 році до складу округу входило 38 волостей:

Большинська — сл. Большинська, Верхньо-Большинська — сел. Верхньо-Греків, Верхньо-Макіївська — сл. Верхньо-Макіївська, Верхньо-Ольховська — сл. Кашари, Волошинська — сл. Волошино, Голово-Калитвенська — сл. Голово-Калитвинська, Голодаєво-Сариновська — сл. Голодаївка-Саринова, Греково-Степанівська — сл. Греково-Степанівка, Дегтівська — сл. Дегтево, Деркуло-Облівська — сл. Машликіно, Єфремово-Степанівська — сл. Єфремово-Степанівка, Карпово-Обривська — сл. Карпово-Обривська,

Колодезянська — сл. Колодязі, Криворозька — сл. Криворожжя, Курнаково-Липовська — сл. Курнаково-Липовська, Леоново-Калитвенська — сл. Маньково-Калитвенська, Маньково-Березовська — сл. Маньково-Березовська, Мальчевсько-Полнинська — сл. Мальчевсько-Полнинська, Нижньо-Ольховська — сл. Нижньо-Ольховська, Микільсько-Покровська — сл. Микільсько-Покровська, Ольхово-Городищенська — сл. Александрівська, Поляково-Наголинська — сел. Калашниковський, Пономарівська — сел. Міллерово-Глубокинський,

Поповсько-Іловайська — сел. Поповський, Самсоново-Калитвинська — сл. Самсоново-Калитвинська, Сариново-Чернозубовська — сел. Сарино-Большинський, Селівановський — сл. Селівановка, Скасирська — сл. Скасирська, Середньо-Наголинська — сел. Петровський, Талово-Калитвенська — сл. Шарпаєвка, Тарасівська — сл. Тарасовська, Тернівська — сл. Тернівська, Тітовська — сл. Тітовка, Тиховсько-Журавська — сл. Тиховсько-Журавська, Усть-Березовська — сел. Іллінський, Усть-Мечетинська — сл. Нижньо-Грекова, Яново-Шептуховська — сл. Шептуховка, Яновська — сел. Ново-Мар'євський.

1918 рік

На 1918 рік до складу округу входили:

• Гундоровський юрт (станиця Гундоровська),
• Кам'янський юрт (станиця Кам'янська — центр),
• Калитвенський юрт (станиця Калитвенська),
• Луганський юрт (станиця Луганська),
• Мілютинський юрт (станиця Милютинская),
• Митякинський юрт (станиця Митякинська),
• Усть-Білокалитвенський юрт (станиця Усть-Білокалитвенська),
• Цесаревицький юрт (станиця Цесаревичеська).

Див. також

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році