Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дора Пеячевич

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Дора Пеячевич
Remove ads

Дора Пеячевич (хорв. Dora Pejačević; 10 вересня 1885, Будапешт 5 березня 1923, Мюнхен) хорватська композиторка, представниця знатного старовинного хорватського роду графів Пеячевичів. Дочка бана Хорватії Теодора Пеячевича.

Коротка інформація Дора Пеячевич, хорв. Dora ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Дора Пеячевич народилася в 1885 році у Будапешті в родині хорватського графа Теодора Пеячевича й угорської аристократки Лілії Вай де Вайя. Її мати була непоганою піаністкою, і з раннього дитинства займалася з дочкою музикою. З 12 років Дора почала сама писати музику. В юності брала уроки у відомих музикантів свого часу: в Загребі з нею займався скрипкою Вацлав Хумл, теорією, композицією та оркестровкою — Чиріл Юнек і Карл Кайзер, в Дрездені вона займалася композицією під керівництвом Персі Шервуда, у Мюнхені їй давали уроки Вальтер Курвуазьє (композиція) і Генрі Петрі (скрипка). Дора була знайома з багатьма видатними діячами культури свого часу — особливо тісні дружні зв'язки встановилися у неї, починаючи з 1914 року, з письменником Карлом Краусом (Пеячевич поклала на музику ряд його віршів, була відданою читачкою його журналу, під його впливом захопилася лівою публіцистикою в діапазоні від Олександра Герцена до Карла Каутського; Краус оспівав Дору Пеячевич у декількох власних віршах).

З початком Першої світової війни Дора добровільно перебувала у родовому замку в Нашиці і присвятила себе турботі про поранених.

У 1921 році Дора вийшла заміж за Оттомара фон Лумба, а через два роки померла у Мюнхені від ускладнень після важких пологів. Похована у фамільному замку Пеячевичів у Нашиці.

Біографії Дори Пеячевич присвячений останній фільм відомого режисера Звонимира Берковича «Графиня Дора» (Kontesa Dora, 1993 рік).

Remove ads

Творчість

Дора Пеячевич вважається однією з найвизначніших хорватських композиторів. Авторка 58 творів, написаних головним чином у пізньоромантичному стилі.

Найголовніший твір в спадщині Пеячевич — Симфонія фа-дієз мінор (1916—1917), що була вперше виконана в Дрездені 10 лютого 1920 року (диригент Едвін Лінднер), — вважається першою сучасною симфонією у хорватській музиці. Їй належать також концерт та концертна фантазія для фортепіано з оркестром, ряд камерних ансамблів (фортепіанний квінтет, фортепіанний квартет, фортепіанне тріо, два струнних квартети), дві скрипкових і одна віолончельна сонати, різні фортепіанні п'єси, пісні (в тому числі на слова Фрідріха Ніцше, Райнера Марії Рільке, Рікарди Хух).

Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads