Дорміторій

Дорміторій (лат. dormitorium) — спальне приміщення ченців в католицькому монастирі. В середні віки всі ченці (черниці) спали в монастирі у загальному спальному залі на підлозі, вкритою соломою. Тільки у деяких абатів (абатіс) були особисті спальні кімнати. З дорміторія сходи вели прямо на церковні хори. Так ченці напряму попадали до місця своїх нічних молитов.

Дорміторій в абатстві Сенанк.

Окремі келії (от лат. cella — маленька кімната) спочатку з'явилися у каноніків. Пізніше окремі спальні приміщення отримали і монахи. З цього часу дорміторій стали називати ту частину монастиря, де знаходилися келії.

Спочатку дорміторій розгороджували на окремі спальні місця — келії — з допомогою завіси або дерев'яними стінами. Лише у XX столітті в більшості монастирів з'явилися справжні окремі кімнати.

Зараз дорміторій часто називається кімната в молодіжних хостелах, де здаються окремі спальні місця. Зазвичай в дорміторії від 4 до 16 спальних місць, найчастіше у вигляді двоярусних ліжок.

Література

• Арістова А. В. Дорміторій // Велика українська енциклопедія.