Дорошенки

Дорошенки
Герб роду
Держава	Річ Посполита

Михайло Дорошенко
- Дорофій, 1650 року пройшов процес нобілітації на Сеймі Речі Посполитої^[1]
  - Андрій
    - Іван — сосницький сотник^[2]
    - Василь, волинський сотник
      - Яків
        Семен, колезький реєстратор
        Петро, засідатель Остерського повітового суду Чернігівської губернії
        Ілля Петрович (1827—1881) — інспектор народних училищ Чернігівщини
      - Опанас
        Олександр (1820—1881), статський радник, чиновник департаменту поліції у Санкт-Петербурзі
        Микола (1857—1898), російськомовний поет, видавав рукописний журнал «Правдивое слово».
        
        Олександр (пом. 1883), революціонер, політв'язень.
  - Петро
  - Григорій
  - Антоній, ігумен Чигиринського монастиря
  - Степан
  - Федіра
  - NN, донька
- Никон
  - Григорій
  - Василь — засновник хутора Дорошенкового біля Глухова — важливого родинного осередку, в якому зростало й виховувалося кілька поколінь роду XVIII — початку XX ст.
    - Дорофій
      - Лук'ян, значковий товариш
      - Горпина Дорофієва (пом. 1782)
        Михайло Васильович Климченко-Дорошенко
        Степан
        Яків Степанович (1807—1893), землевласник. Був освічений, мав багатий архів і бібліотеку з великою кількістю українських видань.
        Василь (1843—1918), «хлопоман», судовий слідчий Ніжинського окружного суду.
        Микола (1881—1926) — більшовик.
        
        Григорій (1846—1910), учений-механік та землевласник.
        
        Іван (1848—1914), працював ветеринаром у Вільні.
        Дмитро (1882—1951) — видатний український історик.
        
        Петро (1857—1919) — лікар, державний і громадський діяч, історик-аматор.
  - Яків, янпільський сотник (1689 р.)
    - Гнат Якович, ніжинський полковник (наказний), був досить близьким до гетьмана Скоропадського (генеральний осавул)^[2]

Дорошенки

Представники

Примітки

Джерела

Wikiwand - on