Досітей Обрадович

Досітей Обрадович (серб. Доситеј Обрадовић; 1742 — 1811, Белград) — сербський письменник, просвітник, літературний діяч, філософ.

Досітей Обрадович
Доситеј Обрадовић
Портрет
Народився	17 лютого 1742(1742-02-17) Чакова, Угорське королівство
Помер	7 квітня 1811(1811-04-07) (69 років) Белград
Поховання	Собор святого Архангела Михаїла (Белград)
Країна	Австрійська імперія
Національність	серб
Діяльність	прозаїк
Заклад	Белградський університет
Знання мов	сербська[1][2]
Мова творів	сербська
Автограф
Досітей Обрадович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обрадович.

З біографії

1757 року пішов до монастиру Хопово на Фрушській горі, але через три роки розчарувався в монастирському житті й втік з Хопова.

У своїй творчості Досітей Обрадович наслідував ідеї просвітництва, вважав, що освіта — надійна зброя проти османського панування 1389 — 1878 років. Був переконаний, що найважливішим суспільним класом повинна бути буржуазія. У своїх творах Обрадович закликав замінити незрозумілу людям церковнослов'янську мову народною сербською мовою. Цим письменник намагався реформувати сербську мову, але зробити це вдалося лише Вуку Караджичу.

Серед найвідоміших творів Досітея Обрадовича:

• «Листи Харалампію» 1783 (Писма Харалампиjу);
• «Життя і пригоди» 1783;88 (Живот и прикључениjа);
• «Поради здорового глузду» 1784(Совети здравог разума).