Драчино

Драчино́ (угор. Újtövisfalva, нім. Dorndorf) — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України. На струмку «Полінілі».

село Драчино
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Свалявська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21040230020012517
Основні дані
Населення	0.926
Поштовий індекс	89307
Телефонний код	+380 3133
Географічні дані
Географічні координати	48°32′53″ пн. ш. 22°56′50″ сх. д.H G O
Місцева влада
Адреса ради	89300, м.Свалява, вул.Духновича, 2
Карта
Драчино
Драчино
Мапа
Драчино у Вікісховищі

Історія

Засновано переселенцями з Німеччини і Словаччини, яких запросив граф Шенборн для розвитку цього регіону.

В околицях Драчин в кінці ХІХ столітті знайдено дві бронзові бойові сокири. Тут, знаходиться і могила воїна — угра, який першим помер (за переказами) від ран вже по цей бік Карпат.

Засновано переселенцями з Німеччини і Словаччини, яких запросив граф Шенборн для розвитку цього регіону.

У 1820 році граф Шенборн запросив із Чехії і поселив тут декілька сімей німців -лісорубів і виділив їм 15 місць для будинків. Територія поселення сягала 19 гольдів землі (гольд — 0,43 га). За користування землею треба було платити 14 форинтів 35 крейцерів від кожного будинку. Село називалось Драчино, а німці йменували його Дорндорфом (нім. дорн — шип, колючка, драча).

У 1863 році у поселенні була побудована римо — католицька церква св. Трійці. Ця церква проіснувала до 1961 року і була зруйнована під час чергової хвилі боротьби радянської влади з релігією.

Біля села розташований Свято-Кирило-Мефодіївський Свалявський жіночий монастир.

Монастир св. Кирила і Мефодія. 1997.

Монастир на Свалявщині почали будувати за ініцативою благочинного Василя Барни у 1993 р. У 1994 р. завершено будівництво головного корпусу нового монастиря, а до 1997 р. закінчили і штукатурно-малярні роботи. Коштами допомагають мешканці Сваляви та навколишніх сіл, а також підприємства міста.

У 2000 р. завершено спорудження мурованої церкви. Малювання ікон та стін виконав київський художник Вячеслав Пашковський.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 944 особи, з яких 455 чоловіків та 489 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 922 особи.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	95,25 %
російська	2,38 %
вірменська	0,65 %
німецька	0,65 %
словацька	0,54 %
угорська	0,54 %

Транспорт

• залізничний зупинний пункт Драчини

Див. також

• Колишні німецькі колонії України

Туристичні місця

- в кінці ХІХ столітті знайдено дві бронзові бойові сокири.

- могила воїна — угра, який першим помер (за переказами) від ран вже по цей бік Карпат.

- памятник Кирилу і Мефодію

- гейзер мінеральної води