Дрезденський мирний договір

Дрезденський мирний договір (нім. Frieden von Dresden) — сепаратна мирна угода, підписана 25 грудня 1745 року в Дрездені між Пруссією з одного боку й Австрією та Саксонією — з іншого. Підписання договору завершило Другу сілезьку війну (1744—1745), що була частиною війни за австрійську спадщину (1740—1748).

Дрезденський мирний договір
Тип	мирна угода
Підписано	25 грудня 1745
Місце	Дрезден
Підписанти	Прусське королівство, Австрія і Саксонське курфюрство
Медіафайли у Вікісховищі

Наслідки

Відповідно до договору, Пруссія виходила з війни, отримавши при цьому від Австрії практично всю Сілезію за винятком південно-східних князівств Тешин та Опава. Натомість король Фрідріх II гарантував непорушність і безпеку суто німецьких володінь Марії-Терезії^[1] та визнавав обрання імператором Священної Римської імперії Франца Стефана, чоловіка останньої.

Пруссія сепаратно вийшла з війни, втім воєнні дії тривали ще в Південних Нідерландах, Італії, а головне, в колоніях між Великою Британією та Францією. Умови Дрезденського миру було підтверджено Аахенським миром 1748 року, що зрештою завершив війну за австрійську спадщину.